
З 4 вересня 2026 року сигнал «Повітряна тривога» має два рівні — жовтий і червоний, і для бізнесу різниця між ними принципова. На жовтому рівні працювати можна, але лише там, де для людей є куди піти. Підприємствам без укриття уряд дав перехідний період, який закінчується 4 грудня. До цієї дати лишається менш ніж шість тижнів, а керівники досі ставлять одні й ті самі запитання: чи вважається підвал укриттям, хто робить розрахунки і що має висіти на вході.
Нижче — розбір того, що насправді передбачають постанови Кабміну № 1092 і № 1128, що додатково роз’яснили Мінекономіки та МВС і з чого почати вже цього тижня. Станом на 26 жовтня 2026 року норми ще уточнюються, тому перед ухваленням рішень звіряйтеся з актуальними редакціями документів.
Постанова Кабінету Міністрів від 04.09.2026 № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» (текст на сайті Верховної Ради) набрала чинності 4 вересня. Вона поділила повітряні тривоги на два рівні:
Для бізнесу з цього випливає таке:
Є й суміжна деталь: на жовтому рівні метрополітен працює в повному обсязі, на червоному — в обмеженому режимі. Це варто врахувати, якщо працівники добираються метро.
Постанова КМУ від 15.09.2026 № 1128 внесла зміни до № 1092 і діє з 18 вересня. Саме вона запровадила поняття безпечного простору та вимоги до маркування.
Що це таке. Безпечний простір — це найбільш захищені зони в приміщеннях, будівлях чи спорудах, які визначає балансоутримувач. Його облаштовують у межах уже реалізованих об’ємно-планувальних рішень, тобто без нового будівництва. Така зона має захищати людей від побічної дії звичайних засобів ураження та від надлишкового тиску вибуху.
Хто облаштовує. Обов’язок покладено на суб’єкта господарювання — у приміщеннях, які не є спорудами подвійного призначення і де безпечного простору ще немає.
Чого він не замінює. Безпечний простір не прирівнюють автоматично до протирадіаційного укриття чи сховища. Назвати «безпечною» будь-яку кімнату недостатньо: потрібні розрахунки й облаштування.
Таблички. На вході, зовнішніх стінах або огорожі балансоутримувач і суб’єкт господарювання мають розмістити табличку розміром 100 × 60 см з одним із трьох написів:
Останній напис сумісний лише з перехідним режимом. Крім того, постанову № 1092 доповнили додатком із вимогами до сигналу «Повітряна тривога».
Перехідний період. Бізнес без укриття може працювати за погодженням із трудовим колективом, але не довше трьох місяців від набрання чинності № 1092, тобто до 4 грудня. Є нюанс: цей строк рахується від № 1092, а вимоги до безпечного простору й табличок з’явилися лише з № 1128, тож реальний запас часу виявився коротшим за календарний.
Практичне запитання звучить так: чи підійде підвал. Відповідь залежить від конструкцій, а не від напису на дверях.
У жовтні МВС оприлюднило методику визначення еквівалентного статичного навантаження від вибуху. Її можна застосовувати і для проєктування нових захисних споруд, і для оцінки придатності наявних будівель, підвалів та паркінгів. Методика спирається на державні будівельні норми ДБН В.2.2-5:2023, а в матеріалах розглянуто умови для вибуху на відстані 5 і 10 метрів.
Окремо МВС листом від 28 вересня запропонувало Кабміну критерії місткості укриттів для об’єктів із масовим перебуванням людей. Йдеться про об’єкти, де одночасно можуть бути 100 і більше осіб або є окреме приміщення на 50 і більше осіб. Для сезонних об’єктів пропонують брати сезонний максимум, а укриття в радіусі 300 або 500 метрів можна зарахувати. Це поки лише пропозиція, а не затверджена норма. Головний висновок для бізнесу: безпечний простір слід облаштовувати у внутрішніх приміщеннях, за щонайменше двома масивними стінами без вікон.
Для розрахунку потрібні дані про конструкції будівлі: матеріал, товщина й армування стін та перекриття. Тому на практиці його варто доручати кваліфікованому проєктувальнику або експертній організації. Поки розрахунку немає, під час тривоги людей доцільно спрямовувати у внутрішні приміщення подалі від скла.
Постанова № 1128 прямо передбачає, що безпечний простір облаштовує суб’єкт господарювання. Водночас зони визначає балансоутримувач, а конструкції та документація на будівлю — у нього. Тому домовленості щодо розрахунку й робіт варто зафіксувати письмово, наприклад додатковою угодою до договору оренди. Питання витрат у роз’ясненнях, які ми переглянули, не врегульоване, тож обговорюйте його з орендодавцем наперед.
Мінекономіки також нагадує, що уряд реалізує програму компенсацій бізнесу за зруйноване майно та страхування від воєнних ризиків.
Ні. За роз’ясненням Мінекономіки, у передбачених законодавством випадках підприємство може облаштувати безпечний простір безпосередньо в будівлі. Для малого й середнього бізнесу це швидший шлях адаптації приміщень.
Перехідний режим закінчиться, і підстав працювати на жовтому рівні в звичайному режимі не залишиться. Окремих санкцій постанова № 1092 не передбачає, але кожна тривога такого рівня зупинятиме роботу об’єкта.
Так, за власним рішенням. Відвідувачі самі вирішують, залишатися їм у закладі чи ні.
Так. Один із трьох написів потрібен у будь-якому разі, а напис про відсутність укриття доречний лише в перехідний період.
Ключова дата — 4 грудня. До неї потрібно з’ясувати, чи є в будівлі укриття, і якщо його немає, підтвердити розрахунком, що безпечний простір реально захищає людей. Почніть із простого: зберіть документи на будівлю, напишіть балансоутримувачу й знайдіть проєктувальника.
Розрахунок конструкцій — окрема робота, а організаційну частину можна не відкладати: накази, порядок дій на різних рівнях загрози, інструктажі та навчання персоналу. З цим допоможе SAFETY: ми розробляємо документи з охорони праці під ключ, ведемо аутсорс охорони праці та пожежної безпеки, проводимо інструктажі й тренінги, а також допомагаємо під час перевірок Держпраці та ДСНС. Залиште запит, і ми підкажемо, з чого почати саме у вашому випадку.