Інструкція з охорони праці при використанні драбин та стрем’янок

1. Загальні вимоги

1.1. Інструкція з охорони праці (далі – інструкція) розроблена згідно законодавства та встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих та службових приміщеннях, та на робочому місці відповідно до нормативних актів з охорони  праці.

1.2. Дія інструкції поширюється на працівників підприємства (далі – підприємство), які у своїй роботи використовують драбини та стрем’янки.

1.3. До виконання робіт за допомогою драбин та стрем’янок допускаються працівники, які пройшли вступний та первинний інструктажі з питань охорони праці та навчання безпечним методам ведення таких робіт.

1.4. Працівники повинні один раз на 6 місяців проходити повторні інструктажі з питань охорони праці, а при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов’язаних із обов’язками за спеціальністю, –  цільовий інструктаж відповідно до характеру виконуваної роботи.

1.5. Один раз на рік працівники повинні проходити навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

1.6. При залученні працівників до виконання робіт, пов’язаних з підняттям на висоту 1,3 м і вище, вони повинні попередньо пройти медичний огляд та спеціальне навчання з  безпечного виконання робіт на висоті.

1.7. Кожен працівник під час виконання своїх трудових обов’язків повинен:

• виконувати тільки ту роботу, яка передбачена робочими інструкціями або доручена йому керівником;
• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги правил пожежної безпеки, знати місця знаходження первинних засобів пожежогасіння та уміти ними користуватися;
• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги санітарно-гігієнічних норм і правил, вміти надавати долікарську допомогу;
• користуватися передбаченими засобами колективного та індивідуального захисту.

1.8. Палити та приймати їжу дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

1.9. Основними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, які за певних обставин можуть призвести до травматизму чи професійних захворювань, є такі:

• рухомих автомобілів на території;
• рухомих частин технологічного обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;
• підвищеної або зниженої температури повітря робочої зони;
• підвищеної або зниженої температури поверхні обладнання, матеріалів;
• підвищеного рівня шуму на робочому місці;
• підвищеної або заниженої вологості повітря;
• підвищеної або заниженої рухомості повітря;
• недостатнього освітлення робочої зони;
• підвищені рівні фізичного навантаження.

1.10. Контроль за станом драбин і стрем’янок повинна здійснювати особа з числа інженерно-технічних працівників, яка призначається наказом по підприємству або розпорядженням по структурному підрозділу.

1.11. Усі переносні драбини та стрем’янки повинні бути випробувані статичним навантаженням після виготовлення і капітального ремонту, а також періодично в процесі експлуатації:

• драбини та стрем’янки металеві – один раз на 12 місяців;
• драбини та стрем’янки дерев’яні – один раз на 6 місяців.

Дата і результати періодичних оглядів та випробувань драбин і стрем’янок фіксуються в спеціальному журналі.

1.12. На кожній драбині (стрем’янці), що перебуває в експлуатації, повинні бути зазначені:

• інвентарний номер;
• дата проведення наступного випробування;
• належність (структурний підрозділ, дільниця тощо).

На дерев’яних та металевих драбинах (стрем’янках) написи повинні виконуватись на тятивах (боковинах), а на мотузкових – на закріплених на них бирках.

1.13. Драбини та стрем’янки, які будуть використовуватися у роботі, повинні відповідати наступним вимогам:

• загальна довжина (висота) приставної драбини (стрем’янки) повинна забезпечувати працівнику можливість  працювати  стоячи на сходинці,  яка знаходиться на  відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини. Довжина драбини не повинна перевищувати 5 м;
• приставні драбини та стрем’янки повинні бути обладнані пристроєм, що запобігає перевертанню чи зсуванню їх під час виконання робіт. У тому разі, коли драбини (стрем’янки) установлюються на ґрунті, нижні частини їх тятив повинні мати оковки з гострими наконечниками. У разі використання драбин (стрем’янок) на гладких поверхнях (паркеті, металі, плитці, бетоні тощо) на нижні частини їх тятив повинні надягатися башмаки з гуми або іншого нековзного матеріалу. При стиранні сталевих наконечників чи гумових башмаків необхідно такі наконечники загострити, а башмаки замінити;
• щаблі дерев’яних драбин повинні врізуватись в тятиви і через кожні 2 м скріплюватись стяжними болтами діаметром не менше 8 мм. Не дозволяється застосовувати драбини, що збиті цвяхами, без скріплювання тятив болтами та врізування щаблів у тятиви. Приставні дерев’яні драбини та стрем’янки завдовжки більше 3 м повинні мати два і більше металевих стяжних болти, установлених під нижнім та верхнім щаблями;
• розмір робочих майданчиків драбин (стрем’янок) повинен бути не менше 320х320 мм, сходів-тумб – 300х220 мм. Робочі площадки драбин (стрем’янок) висотою 1,3 м і вище повинні мати огорожу (упор) висотою не менше 1 м;
• всі деталі дерев’яних драбин повинні мати гладку поверхню машинної або ручної обробки. Металеві деталі драбин (стрем’янок) не повинні мати тріщин, зачепів чи гострих країв. Тріщини в тятивах та сходинках дерев’яних драбин допускаються тільки поздовжні, довжиною не більше 100 мм і глибиною не більше 5 мм. При цьому місце розташування і напрямок тріщин не повинні загрожувати ослабленням тятив та сходинок. Замуровування тріщин або надломів шпаклюванням, обклеюванням або іншим чином не допускається. Поперечні тріщини не допускаються;
• стрем’янки повинні бути оснащені пристосуваннями (гаками, ланцюгами) для запобігання самочинному розсуванню їх під час виконання робіт. Нахил стрем’янок повинен бути не більше 1:3;
• вертикально встановлені драбини, а також драбини з кутом нахилу до горизонту більше 75°, при висоті більше 5 м, починаючи з висоти 3 м повинні мати огородження у вигляді горизонтальних дуг. Дуги повинні розташовуватися на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з’єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами;
• драбини висотою більше 10 м повинні бути обладнані майданчиками для відпочинку не рідше ніж через кожні 10 м;
• розсувні приставні драбини повинні мати коліна, які можна плавно висовувати і засовувати, а також надійно стопорити на будь-якій заданій висоті. Коліна драбин не повинні самочинно складатись. Зусилля, необхідне для висування колін драбин, не повинно перевищувати 500 Н (50 кгс).

1.14. Працівник має право відмовитися від роботи, якщо умови її виконання створюють загрозу його здоров’ю або життю чи суперечать вимогам нормативних актів з охорони праці.

1.15. За порушення вимог цієї інструкції працівник несе адміністративну, дисциплінарну та карну відповідальність згідно діючого законодавства України.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Працівник перед початком роботи повинен:

• одягнути та привести до ладу передбачений для виконання роботи спецодяг, спецвзуття та ЗІЗ;
• отримати завдання у керівника робіт;
• оглянути і підготувати робоче місце та підходи до нього на відповідність вимогам безпеки, прибрати все зайве, перевірити стан підлоги на робочому місці, мокру або слизьку підлогу необхідно протерти;
• оглянути драбини чи стрем’янки, які будуть використовуватися у роботі, перевірити їх справність;
• переконатися в достатній освітленості робочого місця; при недостатньому освітленні задіяти переносні освітлювальні пристрої.

2.2. Перед початком виконання робіт із застосуванням приставних драбин (стрем’янок) необхідно забезпечити їх стійкість, переконавшись оглядом та випробуванням у тому, що вона не може зісковзнути з місця або випадково зсунутись. У разі установлення приставної драбини за умови, коли її верхній кінець може зміститись, його необхідно надійно закріпити за стійкі конструкції таким чином, щоб виключити можливість зміщення драбини або її падіння від дії вітру або випадкових поштовхів.

2.3. При виявленні загрози безпечному проведенню роботи, необхідно доповісти про це безпосередньому керівнику і до роботи не приступати. Дозволяється приступати до роботи тільки після усунення виявлених недоліків.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час роботи слід бути уважним, не відволікатися самому та не відволікати від роботи інших працівників.

3.2. Приставна драбина повинна ставитись під кутом нахилу до горизонтальної площини не менше 45⁰ і не більше 60⁰. У разі установлення драбини під кутом нахилу менше 60⁰ додаткове закріплення верхньої її частини не вимагається.

3.3. Не ставити драбину на східці маршів сходової клітки. У разі такої необхідності на сходових клітках повинен споруджуватись поміст.

3.4. Перебування на щаблях приставної драбини або стрем’янки дозволяється тільки одному працівнику.

3.5 Не піднімати та не опускати вантаж по приставній драбині (стрем’янці) та не залишати на ній інструмент.

3.6. Під час виконання робіт з приставної драбини (стрем’янки) в місцях з пожвавленим рухом транспортних засобів або людей для запобігання її падінню від випадкових поштовхів (незалежно від наявності або відсутності на кінцях драбини наконечників) місце її установлення необхідно обгородити, а саму драбину надійно закріпити. У тому разі, коли її неможливо закріпити (або у разі встановлення драбини на гладку чи слизьку підлогу), біля основи драбини повинен стояти працівник у касці і утримувати її в стійкому положенні.

37. Роботи з електроінструментом, пневматичним інструментом, паяльною лампою, газовим пальником тощо дозволяються тільки з драбин (стрем’янок), які мають огороджені поручнями верхні майданчики.

3.8. У разі виконання робіт з підвісних, приставних та розсувних драбин на висоті більше 1,3 м слід застосовувати запобіжний пояс. Пояс необхідно закріплювати за конструкцію будівлі або за драбину, за умови її надійного закріплення до конструкції будівлі.

3.9. Переміщувати драбину необхідно з дотриманням таких запобіжних заходів:

• у разі перенесення драбини двома працівниками, вони повинні нести драбину наконечниками назад, застерігаючи перехожих про небезпеку зіткнення з нею.
• у разі перенесення драбини одним працівником, він повинен переносити драбину в похилому положенні, при цьому її передній кінець повинен бути піднятий над землею не менше ніж на 2 м.

3.10. Не використовувати переносні металеві драбини в розподільчих установках напругою 220 кВ і нижче.

3.11. Якщо необхідно встановити драбину (стрем’янку) проти вхідних дверей, біля неї повинен знаходитися працівник, який охороняв би її від випадкових поштовхів.

3.12. При роботі на висоті вище 1,3 м передавати працівнику інструмент, пристосування тощо, а також одержувати їх від працівника дозволяється тільки за допомогою мотузки.

3.13. При підйомі по сходах забороняється тримати в руках інструмент, деталі, матеріали та інші предмети. Для цієї мети повинна використовуватися сумка або спеціальні ящики.

3.15. Під час роботи дотримуватись наступних правил:

• не застосовувати драбини (стрем’янки) з простроченим терміном чергового випробування;
• не працювати з несправних драбин (стрем’янок);
• не стояти та не проходити під драбиною (стрем’янкою), на якій знаходиться працівник;
• не знаходитись на драбині (стрем’янці) на відстані менше 1 м від її верхнього кінця;
• у разі недостатньої довжини драбини не облаштовувати опорні споруди з підручних матеріалів (ящиків, діжок тощо);
• не встановлювати переносні драбини під кутом більше 60^º без додаткового закріплення верхньої частини драбини;
• не працювати з двох верхніх сходинок драбин, що не мають поручнів або упорів;
• не знаходитися на щаблях драбини (стрем’янки) більш ніж одній людині;
• не виконувати роботи біля працюючих машин чи механізмів, що рухаються або обертаються;
• не натягувати проводи та не підтримувати на висоті важкі деталі;
• не працювати з приставних драбин з електро- та пневмоінструментом, не виконувати газо- та електрозварювальні роботи. Для виконання таких робіт повинні застосовуватись риштування або стрем’янки з верхніми площадками, обгородженими поручнями.

3.16. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

3.17. Умови та фактори за яких робота повинна бути припинена:

• При несправності обладнання, що може призвести до травмування (іскріння електропровода, відсутнє заземлення тощо);
• Не пересуватись по території, між корпусами тощо, при незадовільних метеорологічних умовах, що може призвести до нещасного випадку, травмуванню (злива, хурделиця, гроза);
• При не відповідності санітарно-гігієнічним умовам (забруднення робочого місця, що може призвести до травмування).

3.18. При пересуванні по приміщенню, території та по сходах бути уважним і обережним. Особливо обережним бути під час дощу та після вологого прибирання.

3.19. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:

• про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до подання необхідної допомоги;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обставин на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Привести робоче місце в належний стан.

4.2. Драбини та стрем’янки прибрати у відведене для їх зберігання місце.

4.3. Зняти спеціальний одяг, спецвзуття, інші ЗІЗ та помістити їх до місця зберігання.

4.4. Вимити руки, обличчя, при необхідності прийняти душ, переодягнутися у чистий одяг.

4.5. При виявленні недоліків у роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника чи іншу посадову особу особисто або за неможливості повідомити по телефону.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Ознаками аварійної ситуації на робочому місці є:

• втрата стійкості, появи тріщин, перекосів, розривів на драбинах та стрем’янках при їх використанні;
• поява збоїв у роботі електро- приладів; -обладнання, -устаткування.
• коротке замикання, іскріння, появи запаху горіння, підвищене нагрівання корпусу, штепсельних рознімань, сполучних проводів, зниження або зникнення напруги в мережі і т.п.

5.2. В аварійній ситуації необхідно:

• роботу припинити, відключити від мережі прилади;
• при загорянні використовувати вуглекислотний або порошковий вогнегасники;
• повідомити безпосереднього керівника та роботодавця;
• ужити заходів по евакуації людей і наданню першої медичної допомоги постраждалим;
• при необхідності викликати швидку допомогу, пожежну команду.

5.3. Якщо виникла ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку необхідно огородити небезпечну зону і не запускати в неї сторонніх осіб. Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку допомогу.

5.4. Надання першої долікарської допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий масаж серця .

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав’язати її бинтом. Особливо важливо застосовувати настойку йоду при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, палицею, картоном.

При передбаченому переломі черепа необхідно прикласти до голови холодний предмет або зробити холодну примочку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чиханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами.

При попаданні кислоти на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою на протязі 15-20 хв. після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчино питної соди. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти необхідно очі ретельно промити водою протягом 15-20 хв. Після цього промити 2%-ним розчином питної соди.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відривати пузирі. При I ст. обпечене місце обробити ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках II ст. обпечене місце обробляють спиртовим, 3%-ним марганцевим розчином. При опіках III ст. накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.4.6.Перша допомога при кровотечі.

Для того щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх;

Кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом, якщо кровотеча зупинилася, то не змінюючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце;

При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. У разі виникнення пожежі, негайно приступити до її гасіння. Вимкнути електроенергію. Пам’ятати, що палаючу електромережу, електроприлади слід гасити тільки вуглекислотними, порошковими вогнегасниками, піском. Організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей з небезпечної зони. При необхідності викликати пожежну допомогу за тел. 101, організувати зустріч прибуваючих пожежних підрозділів.