Інструкція з охорони праці при експлуатації ручних підлогових транспортних засобів

1. Загальні положення.
1.1.Дана інструкція передбачена для персоналу підприємства, що працює з ручними підлоговими транспортними засобами (надалі іменовані «ПТЗ»).
1.2.Дана інструкція зачіпає правила безпечної експлуатації наступних ПТЗ:
– візок ручний гідравлічний (мал.1);
– візок ручний електричний (мал. 2);
– штабелер самохідний (мал. 3).

мал. 1

мал. 2

мал. 3

1.3.Гідравлічні візки (мал. 1) з вилами призначені для переміщення різних вантажів на піддонах і без або в рулонах на невеликі відстані. Гідравлічні візки управляються за допомогою спеціальної ручки, яка здійснює переміщення, поворот, підйом, опускання вил візка. При висоті підйому вантажу 190…205 мм довжина вил на різних моделях варіюється від 600 до 1800 мм, але стандартним розміром вважається 1150 мм .
1.4.Експлуатацію ПТЗ можна здійснювати лише згідно призначенню, як це описано в інструкції з експлуатації виробника відповідного ПТЗ.
1.5.Вище переліченими ПТЗ можуть управляти лише працівники, що досягли 18 років, пройшли вступний і первинний інструктажі з охорони праці, а також що пройшли навчання та перевірку знань з питань безпечної експлуатації ручних підлогових транспортних засобів. Для ПТЗ з великою висотою підйому (мал. 3) необхідно пройти відповідне навчання з отриманням посвідчення.
1.6.Працівник, що керує даними ПТЗ, несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну і кримінальну відповідальність за порушення правил, викладених в даній інструкції.
1.7. Під час виконання дорученої роботи необхідно суворо дотримуватися прийнятої технології переробки вантажів. Не допускається застосовувати способи, що прискорюють виконання технологічної операції та ведуть до порушення вимог безпеки.
1.8. У випадку виникнення в процесі роботи будь-яких питань, пов’язаних з її безпечним виконанням, необхідно звернутися до свого керівника.
1.9. Помітивши порушення інструкції або небезпеку для оточуючих, завідувач складу повинен у цьому випадку попередити робітника про необхідність дотримання вимог, що забезпечують безпеку праці.
1.10. На працівника можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

ФІЗИЧНІ:
• підвищена або знижена температура повітря робочої зони:
• підвищена або знижена рухомість повітря;
• недостатня освітленість робочої зони;
• дія предметів, обладнання, що рухається;
• падіння предметів з висоти;
• гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні техніки, пакувальної тари, інструментів (порізи склом).
ХІМІЧНІ:
• вплив на організм людини крізь органи дихання, шкіряні покрови та слизові оболонки токсичних та дратуючих речовин.
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ:
• фізичні перевантаження.
1.11. Працівник зобов’язаний:
• вживати заходи з недопущення виробничого травматизму та профзахворювань;
• підтримувати нормальні санітарних умов роботи на складі, у допоміжних та побутових приміщеннях;
• дотримуватись режиму праці та відпочинку робітників складу.
1.12. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту.
1.13. Працівник повинен:
– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
– користуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту;
– виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований;
– не допускати на робоче місце сторонніх осіб;
– пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі;
– вміти користуватися засобами пожежогасіння;
– вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;
– не захаращувати робоче місце, проходи, підходи тощо.
1.14. Працівнику дотримуватись наступних правил:
– не доторкатися до електрообладнання, клем і електропроводів, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електрошаф;
– не включати та не зупиняти (крім аварійних ситуацій) машини, верстати та механізми, робота на яких не доручена йому керівництвом;
– не стояти та не проходити під піднятим вантажем.
1.15. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
1.16. Працівник повинен дотримуватися правил особистої гігієни. Для пиття користуватися водою зі спеціальних пристроїв (сатуратори, питні баки, кулери тощо).
1.17. За невиконання даної інструкції працівник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.Надіти спецодяг і взуття, що дозволяє безпечно виконувати роботи. Застебнути всі ґудзики, виключити звисання кінців одягу.
2.2.При закріпленні електричних візків або самохідних штабелерів за декількома особами, останні зобов’язані при узятті техніки зробити запис у відповідному журналі, що знаходиться в особи, відповідальної за технічний стан ПТЗ.
2.3.Перед початком роботи за допомогою ПТЗ працівник зобов’язаний переконатися в експлуатаційній надійності ПТЗ. Перед початком роботи необхідно перевірити:
– візуальним оглядом гідравлічну систему відносно пошкоджень або негерметичності;
– видимі пошкодження вантажозахоплювального пристосування (вигини, тріщини або знос);
– функціонування робочої і аварійної гальмівних систем (на голівці дишла);
– наявність і справність захисного скла і решіток (для самохідного штабелера), забруднене скло має бути очищене для забезпечення хорошої видимості;
– функціонування звукової сигналізації (для електричного візка і самохідного штабелера).
2.4.При виявленні пошкоджень або дефектів негайно повідомити керівника. Не працювати з несправними ПТЗ.
2.5.Перед початком роботи, як і під час роботи з ПТЗ працівник зобов’язаний переконатися в тому, що в небезпечній зоні не знаходяться люди. В разі наявності небезпеки для людей своєчасно має бути поданий звуковий (електричний візок і самохідний штабелер) або голосовий (гідравлічний візок) попереджувальний сигнал. При цьому працівник зобов’язаний негайно припинити роботу, якщо, не дивлячись на застережливий сигнал, люди не покинуть небезпечну зону.

3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1.Небезпечною зоною є ділянка, в межах якої існує небезпека для людей унаслідок руху ПТЗ або вантажу, що транспортується. Сюди відноситься також ділянка, яка знаходиться в радіусі можливого падіння вантажу, що транспортується, а також в радіусі робочих пристроїв, що опускаються або падають.
3.2.У небезпечній зоні поряд з ПТЗ не повинні знаходитися сторонні люди. Територія робіт має бути захищена спеціальними ланцюгами або стрічками із застережливими знаками.
3.3.Для пересування дозволяється використовувати лише ті шляхи, які для цього призначені.
3.4. Шляхи пересування мають бути в достатній мірі міцними, рівними і вільними від перешкод. Переїзди через каналізаційні люки, залізничні колії і інше мають бути рівними, і у разі потреби обладнані платформами, щоб переїзд по ним здійснювався по можливості без струсів.
3.5.Експлуатацію ПТЗ можна виконувати лише на шляхах пересування без вузьких поворотів, великих ухилів, а також без вузьких і низьких проїздів.
3.6.Між частинами ПТЗ, що виступають, або вантажу, що транспортується, і проходом повинен дотримуватися достатній отвір.
3.7.Отвори або спуски, по яких рухається ПТЗ повинні мати досить шорстку поверхню. У верхній і нижній крапках мають бути рівні переходи для того, щоб вантаж не міг стикнутися з підлогою, а також для запобігання пошкодженням на шасі.
3.8.Перед в’їздом до вузького проїзду працівник зобов’язаний перевірити, чи не знаходяться в цьому проїзді люди або інші ПТЗ. Якщо в проїзді знаходяться люди або інші ПТЗ, і не передбачені заходи безпеки і заходи запобігання зіткненню з іншими ПТЗ працівник не повинен в’їжджати в цей проїзд.
3.9.Якщо по виробничих причинах у вузьких проїздах повинні знаходитися люди, необхідно передбачити відповідні захисні заходи.
3.10.У вузьких проїздах покриття має бути рівним, сухим і горизонтальним. Забруднення і сторонні предмети необхідне негайно видалити. Не працювати на несправному покритті, підлозі.
3.11.Установку або зберігання вантажів можна виконувати лише в місцях, передбачених для цих цілей.
3.12.Допускається завантаження лише піддонів, що не перевищують вказані максимальні габарити. Не використовувати пошкоджені піддони і неправильно складені частини вантажу.
3.13.Вантаж має бути встановлений або зафіксований таким чином, щоб він не міг зрушитися або впасти. Частини вантажу необхідно подавати на склад так, щоб задана ширина проїзду не зменшувалася унаслідок виступаючих частин.
3.14.Під час роботи працівник несе відповідальність за ПТЗ. Він повинен запобігати використанню ПТЗ сторонніми особами. При відході працівник зобов’язаний передбачити заходи для запобігання недозволенному використанню ПТЗ.
3.15.Не заходити або не знаходитися під піднятими вилами (для самохідного штабелера), незалежно від того, чи завантажений транспортний засіб. Також не торкатися до рухомих частин ПТЗ (наприклад, підіймальної рами, приводної частини, робочих пристроїв, вантажозахоплювальних механізмів і тому подібне).
3.16.Швидкість руху повинна відповідати умовам на місці експлуатації (але не більше 3 км/год). Необхідно знижувати швидкість, наприклад, на поворотах перед і у вузьких проїздах, на погано оглядових місцях, при нерівному покритті, в місцях скупчення людей.
3.17.Працівник зобов’язаний постійно дотримуватись відстані від ПТЗ, предметів і людей, необхідної для надійного гальмування, і зберігати повний контроль над технікою. Слід уникати неочікуваного гальмування, швидких поворотів, обгону в небезпечних місцях або в місцях з поганою видимістю.
3.18.Запуск електричного візка, що обладнаний майданчиком для водія (мал. 2), можна проводити лише з місця водія.
3.19.У ПТЗ з електроприводом (мал. 2 та 3), направляють рух вперед, назад або вибирають потрібний напрям за допомогою легкодоступного пристрою керування. Цей пристрій керування має функціонувати за одним з таких способів:
а) орган керування напрямом руху має бути переміщений вперед для руху ПТЗ вперед і назад – для руху назад;
б) орган керування напрямом руху має складатися з двох натискних кнопок, що розміщуються у верхній частині дишла, коли воно розташоване приблизно вертикально, причому кнопка, що відповідає напряму руху вперед, розташована попереду, а та, що відповідає напряму руху назад, розташована позаду (мал. 4) ;
в) орган керування напрямом руху повинен мати обертальний рух, причому напрямок його переміщення повинен відповідати напрямку обертання коліс (мал. 5).

мал. 4

мал. 5

3.20.Пульт керування електричним приводом підійманням і опусканням вантажу має бути виконаний таким чином, щоб імовірність випадкового його вмикання була мінімальною. У разі звільнення (відпускання) важеля він має повернутися в нейтральне положення, а рух — припинитися.
3.21.Пульт керування ручним підійманням і опусканням вантажу на гідравлічному візку (мал.1) може розташовуватися на дишлі чи окремо.
3.22.Якщо пульт керування ручним підійманням і опусканням вантажу на гідравлічному візку (мал. 1) розташований на дишлі, має бути забезпечена можливість водію керувати, не відпускаючи рукоятку. У разі відпускання важеля пульта керування, що перебуває в положенні “Опускання”, він має повернутися в положення “Нейтраль” і рух вил донизу має припинитися (мал. 6). Зусилля на важелі має бути не більше 150 Н.

мал.6

Розташування пульта керування ручним підійманням
і опусканням вантажу на дишлі:
1 — опускання;
2 — нейтраль;
3 — підіймання;
Р — площина дишла

3.23.Під час штовхання ПТЗ (мал. 1) відстань h1 від підлоги до центра рукоятки має бути від 1100 мм до 1300 мм (мал. 7). Під час буксирування горизонтальна відстань b між зовнішньою кромкою дишла і передньою поверхнею колеса має бути не менше 500 мм, разом з цим вісь рукоятки дишла має перебувати на висоті h2 в межах від 700 мм до 1000 мм (мал. 8). Дишло повинне мати закриту ручку діаметром 35 мм, довжиною не менше 100 мм, оснащену захистом для рук водія. У разі звільнення дишла після закінчення буксирування воно має автоматично повернутися у вертикальне положення.

3.24. Щоб запобігти травмуванню і виникненню травмонебезпечних ситуацій, треба додержуватися таких вимог:
– не перевозити на ПТЗ людей;
– не кататися на гідравлічних візках;
– не користуватися несправними ПТЗ;
– не використовувати ручний гідравлічний візок у якого не працює режим опускання на пульті керування, що заходиться на дишлі (положення 1 на мал. 6);
– не управляти ПТЗ, знаходячись спиною до напрямку руху;
– не маневрувати ПТЗ при піднятому вантажі;
– не перевищувати допустиму швидкість руху;
– не опускати піддон з товаром на землю в безпосередній близькості від людей;
– не вести роботи за допомогою самохідного штабелера в зоні, не захищеній спеціальними ланцюгами;
– не видаляти або не виводити з дії захисні пристосування (скло, решітки);
– не перевозити вантажі, що перевищують, максимально допустимі норми конкретного ПТЗ;
– не перевозити хиткі і нестійкі вантажі;
– не працювати на слизькому або мокрому покритті;
– не працювати в погано освітленій зоні.
3.25.Під час руху необхідно переконатися в тому, що шлях вільний. Вантажі, що обмежують видимість, слід транспортувати в задній частині ПТЗ.
3.26.В ПТЗ, обладнаних платформою для водія (мал. 2), в проходах між стелажами необхідно стежити за тим, щоб працівник при русі вперед (у напрямку дишла) не міг зіткнутися з поперечною траверсою протилежного стелажу.
3.27.При русі необхідно враховувати, що гальмівний шлях збільшується пропорційно з
швидкістю і що при різкому гальмуванні ПТЗ може статися прослизання приводних коліс (електричний візок і самохідний штабелер) або перекидання ПТЗ.
3.28.Для забезпечення надійного розташування вантажу працівник зобов’язаний стежити за тим, щоб вила були по можливості максимально введені під вантаж. Вантаж не повинен значно виступати за кінці вил, як і кінці вил не повинні значно виступати за краї вантажу.
3.29.При установці або знятті товару із стелажу (самохідний штабелер) необхідно звертати увагу на наступні пункти:
3.29.1.Під’їхати з опущеним вантажем, який має бути поставлений, до стелажу.
3.29.2.Підняти вантаж на необхідну висоту.
3.29.3.Обережно під’їхати самохідним штабелером поки вантаж не знаходитиметься над стелажем і опустити вантаж.
3.29.4.Поглянути назад і відвести самохідний штабелер на відстань, при якій можна опустити вила без дотику із стелажем.
3.29.5.Опустити вила вниз без дотику з підлогою.
3.29.6.Рух здійснюється лише з опущеним вантажем.
3.30.При транспортуванні вантажів, що коливаються, необхідно дотримуватись наступних вказівок:
3.30.1.Розгойдуванню вантажу необхідно запобігти за рахунок вибору відповідної швидкості і режиму їзди (плавне гальмування і управління). У жодному випадку не можна проводити різкі рухи.
3.30.2. Рух з вантажем, що коливається, на підйомах і нахилах заборонений.
3.30.3.Кріпильне пристосування вантажу, що коливається, має бути зафіксоване таким чином, щоб воно не могло зміститися або відокремитися.
3.30.4.Необхідно звертати увагу на те, щоб по направленню руху не знаходилися люди.
3.30.5.Необхідно стежити за тим, щоб вантажі, що коливаються, не створювали небезпеку для інших людей.
3.31.При закінченні робіт двигун ПТЗ має бути вимкнений, вантажозахоплююче пристосування має бути повністю опущене і всі важелі управління поставлені в нейтральне положення. Ключ запалення не повинен залишатися в ПТЗ.
3.32.Без спеціального розпорядження працівникові забороняється передавати ключ запалення ПТЗ іншим особам.
3.33. Не залишати ПТЗ на похилих ділянках.
3.34.Операції зарядки, техобслуговування і заміни акумуляторних батарей може виконувати лише навчений персонал.
3.35.Під час роботи з акумуляторними батареями не палити та не розводити відкритий вогонь. Поблизу зарядного пристрою, на якому проводиться зарядка, на відстані 2 метрів не повинні знаходитися горючі матеріали і робочі засоби, що утворюють іскри. Приміщення повинне провітрюватися в достатньому об’ємі. У розпорядженні повинні знаходитися засоби пожежогасіння.
3.36. В разі виконання робіт на акумуляторній батареї транспортний засіб має бути запарковано і зафіксовано. Запуск в роботу ПТЗ можна проводити лише після того, як захисні кришки і роз’єми будуть знову встановлені в початкове робоче положення.
3.37.Кришки елементів батареї повинні знаходитися в сухому і чистому стані. Пролиту кислоту батареї необхідно негайно нейтралізувати. Клеми і полюси кабелів мають бути чистими, злегка змащеними консистентним мастилом для полюсів і міцно закріпленими.
3.38.Перед операцією зарядки необхідно перевірити кабелі батареї і кабелі зарядного пристрою відносно пошкоджень і у разі потреби замінити пошкоджені частини. Роз’єднання штекера і розетки можна виконувати лише при вимкнених ПТЗ і зарядному пристрої.
3.39. Не допускається на робочому місці палити, користуватися відкритим вогнем.
3.40. Умови та фактори за яких робота повинна бути припинена:
• При несправності обладнання, що може призвести до травмування (іскріння електропровода, відсутнє заземлення тощо);
• Не пересуватись по території, між корпусами тощо при незадовільних метеорологічних умовах, що може призвести до нещасного випадку, травмуванню (злива, хурделиця, гроза);
• При не відповідності санітарно-гігієнічним умовам (забруднення робочого місця, що може призвести до травмування).
3.41. Дотримуватися:
• чистоти та порядку на місці проведення робіт;
• обережності при роботі, при пересуванні по приміщенню та по території;
• обережності та правил дорожнього руху на проїзних шляхах.
3.42. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.
3.43. При пересуванні по приміщенню, території та по сходах бути уважним і обережним. Особливо обережним бути під час дощу та після вологого прибирання.
3.44. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
• про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до подання необхідної допомоги;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обставин на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.Після закінчення робіт двигун ПТЗ має бути вимкнений, вантажозахоплювальне пристосування має бути повністю опущене і всі важелі управління поставлені в нейтральне положення.
4.2.Перед постановкою ПТЗ на місце зберігання або зарядки необхідно очистити його від
пилу і бруду.
4.3.Очисні роботи не можна виконувати за допомогою горючих рідин. Необхідно передбачити захисні заходи для запобігання утворенню іскор унаслідок короткого замикання.
4.4.Якщо очищення ПТЗ проводиться за допомогою гарячої води, то в цьому випадку всі комплектуючі частини, для яких вода представляє небезпеку, особливо електричні частини, мають бути ретельно закриті.
4.5.Очищення електричних і електронних деталей необхідно виконувати за допомогою стислого повітря під невисоким тиском і пензлика без вмісту металевих часток.
4.6. Зняти спецодяг і взуття, очистити їх від бруду, помістити у відведене для зберігання місце. Вмитись (прийняти душ), переодягтися.
4.7. Повідомити безпосереднього керівника про всі несправності обладнання і інструментів та надзвичайні події, які мали місце під час роботи та вжиті заходи по їх усуненню.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Ознаками аварійної ситуації на робочому місці є:
• поява збоїв у роботі обладнання;
• коротке замикання, іскріння, появи запаху горіння, диму, підвищене нагрівання корпусу, штепсельних рознімань, сполучних проводів, зниження або зникнення напруги в мережі та т.п.
5.2. У разі виникнення аварійних ситуацій та під час аварії необхідно:
– відключити електрообладнання;
– призупинити підйом і переміщення вантажу;
– опустити вантаж, а якщо це неможливо, вжити заходів з огородженню місця перебування вантажу;
– повідомити про те, що сталося, адміністрацію;
– у разі нещасного випадку надати потерпілому першу допомогу, при необхідності відправити потерпілого у лікувальний заклад.
5.3. Надання першої домедичної допомоги.
5.3.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати “швидку медичну допомогу”.
5.3.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язувальний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав’язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакета якимсь чином не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо.
5.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї та прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.3.4. Перша допомога при опіках кислотами та лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати водою. протягом 15-20 хвилин.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу – розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.3.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відривати пузирі. При I ст. обпечене місце обробити ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках II ст. обпечене місце обробляють спиртовим, 3%-ним марганцевим розчином. При опіках III ст. накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.
5.3.6.Перша допомога при кровотечі.
Для того щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх;
Кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом, якщо кровотеча зупинилася, то не змінюючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати та забинтувати поранене місце;
При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.4. У разі виникнення пожежі, негайно приступити до її гасіння. Вимкнути електроенергію. Пам’ятати, що палаючу електромережу, електроприлади слід гасити тільки вуглекислотними, порошковими вогнегасниками, піском. Організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей з небезпечної зони. При необхідності викликати пожежну допомогу за тел. 101, організувати зустріч прибуваючих пожежних підрозділів.
5.5. Виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.