Інструкція з охорони праці під час роботи з екранними пристроями

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці під час роботи з екранними пристроями (далі – інструкція) розроблена з метою дотримання необхідного рівня організації роботи з питань охорони праці, пожежної та електробезпеки, вимогам щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями працівниками.

1.2. Інструкція є внутрішнім нормативним актом товариством.

1.3. Дія інструкції поширюється на усе Товариство та містить обов’язкові для виконання вимоги з охорони праці, пожежної та електробезпеки, виробничої санітарії працівниками.

1.4. Інструкція впроваджується в дію наказом по Товариству.

1.5. Інструкція обов’язково переглядається кожні 3 роки з дня її затвердження.

1.6.Вимоги інструкції поширюються на всіх працівників товариства, які у своїй роботі використовують екранні пристрої (далі – ЕП).

1.7.До роботи на ЕП допускаються працівники (далі – користувачі), які пройшли медичний огляд (у разі необхідності) та не мають протипоказань, вступний та первинний інструктажі з питань охорони праці.

1.8.Працівник під час виконання своїх трудових обов’язків повинен:

• виконувати тільки ту роботу, яка передбачена його посадовою чи робочою інструкцією або доручена йому керівником;
• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території товариства;
• знати і виконувати вимоги правил пожежної безпеки, знати місця знаходження первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;
• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги санітарно-гігієнічних норм і правил, вміти надавати домедичну допомогу;
• користуватися передбаченими засобами колективного та індивідуального захисту.

1.9. Палити та приймати їжу дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

1.10. Основними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, які за певних обставин можуть призвести до травматизму та професійних захворювань, є такі:

• підвищена напруга електричної мережі;
• підвищені рівні шуму та вібрації;
• підвищене зорове та нервово-емоційне напруження;
• несприятливий розподіл яскравості в полі зору;
• нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження);
• вимушена робоча поза, що супроводжується локальним напруженням верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної м’язової активності (гіподинамії).

1.11. Робочим місцем користувача є сукупність устаткування, що включає екранний пристрій, який може доповнюватися клавіатурою або пристроєм введення та/або програмним забезпеченням, що представляє інтерфейс «оператор-дисплей», іншими приладами (периферійні пристрої (далі – ПП), що включають пристрої для електронних носіїв, телефон, модем, друкувальний пристрій (принтер) тощо), тримач документів, робоче крісло, робочий стіл або робоча поверхня «розумного» столу, а також інше необхідне виробниче середовище.

1.12. Для облаштування робочого місця користувача повинно обиратися таке устаткування, яке не створює зайвого шуму та не виділяє надлишкового тепла, що може спричинити незручності користувачам під час роботи.

1.13. Робочі місця повинні мати такі розміри, щоб забезпечувався достатній простір для зміни робочого положення та рухів користувачів.

1.14. Організація робочого місця має забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним, антропологічним, психофізіологічним вимогам, а також характеру виконуваних робіт.

1.15. Робоче місце користувача повинно мати природне та штучне освітлення, яке має створювати відповідний контраст між екраном і навколишнім середовищем (з урахуванням виду роботи). Зазначення освітлення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300 – 500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана не повинна перевищувати 300 лк.

1.16. Робочий стіл або робоча поверхня повинні бути достатнього розміру та мати поверхню з низькою відбивною здатністю, допускати гнучкість під час розміщення екрана, клавіатури, документів і відповідного устаткування.

1.17. Робоче крісло має бути стійким і дозволяти користувачу легко рухатися та займати зручне положення. Сидіння має регулюватися по висоті, спинка сидіння – як по висоті, так і по нахилу.

1.18. Вимоги безпеки до екранних пристроїв:

• екранні пристрої не повинні бути джерелом ризику для користувачів;
• екранні пристрої повинні легко та вільно повертатися і нахилятися відповідно до потреби користувача;
• символи на екранних пристроях мають бути чіткими, відповідного розміру. Між символами і рядками символів має бути належна відстань;
• зображення на екрані має бути стабільним, без миготінь або інших видів нестабільності;
• яскравість та/або контрастність символів має легко регулюватися під час роботи з екранними пристроями, а також швидко адаптуватися до навколишніх умов;
• за необхідності слід використовувати окрему підставку або регульований стіл для розміщення екрана;
• екран не має відблискувати або відбивати світло, щоб не викликати дискомфорту у користувача під час роботи з екранними пристроями.

1.19. Клавіатура повинна забезпечувати можливість користувачу вибирати зручну робочу позу для уникнення втоми рук (кисті і верхньої частини руки). Поверхня клавіатури має бути матовою, щоб уникнути віддзеркалення. Розташування клавіш і самі клавіші мають полегшувати роботу із клавіатурою. Позначення клавіш повинно бути достатньо контрастним і розбірливим.

1.20. Під час розробки, вибору, замовлення та модифікації програмного забезпечення, а також під час розробки завдань, що передбачають використання устаткування з екранними пристроями, роботодавець має керуватися таким програмним забезпеченням, яке відповідає розв’язуваним завданням і є простим у використанні, а де необхідно – адаптованим до рівня знань і досвіду працівника.

1.21. Підключення ЕП та ПП до електричної мережі слід проводитися за допомогою штатних електричних розеток, спеціальних електромережевих фільтрів чи пристроїв безперебійного живлення. Під’єднувати ЕП до електричної мережі за допомогою заводських чи саморобних подовжувачів не допускається. Штепсельні з’єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Не підключати ЕП та ПП до електромережі без заземлюючого кабелю.

1.22. Працівник має право відмовитися від роботи, якщо умови її виконання створюють загрозу його здоров’ю  або життю чи суперечать вимогам нормативних актів з охорони праці.

1.23. Під час виконання своїх обов’язків робітник повинен дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

• зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Оглянути робоче місце та прибрати все зайве.

2.2. Зовнішнім оглядом перевірити цілісність корпусів обладнання (системного блоку, відеомонітора, принтера, клавіатури, маніпулятора «миша» тощо), цілісність з’єднувальних шнурів, кабелів живлення та місць їх підключення (електророзеток, штепсельних вилок тощо).

2.3. Перевірити надійність установки обладнання на робочому столі. Не допускається встановлювати обладнання безпосередньо на краю стола для запобігання його випадковому падінню.

2.4. Відрегулювати освітленість робочого місця. За необхідності ввімкнути загальне та/або місцеве освітлення.

2.5. Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, встановити зручний нахил його спинки.

2.6. У разі потреби приєднати до системного блоку необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо) – всі кабелі, що з’єднують системний блок з іншими пристроями, слід приєднувати та від’єднувати тільки при вимкненому та відключеному від електричної мережі обладнанні.

2.7. Ввімкнути живлення ЕП. Якщо після ввімкнення живлення ЕП не завантажується, слід повідомити про це безпосереднього керівника та викликати спеціаліста з ремонту та обслуговування комп’ютерної техніки. Самостійно не розбирати та не налагоджувати ЕП та ПП.

2.8. При виявленні загрози безпечному проведенню роботи, необхідно доповісти про це безпосередньому керівнику і до роботи не приступати. Дозволяється приступати до роботи тільки після усунення виявлених недоліків.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. При роботі з ЕП необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки:

а) необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її поворотів та переміщень. Положення клавіатури та кут її нахилу мають відповідати побажанням оператора (користувача). Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простір для опори долонь, то їх слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в зручній для роботи зоні. Під час роботи з клавіатурою необхідно сидіти прямо, не напружуватися;

б) для зменшення несприятливого впливу маніпулятора типу «миша» (вимушена поза, потреба постійного контролю за якістю дій) необхідно забезпечити достатню для переміщення «миші» і зручного упору ліктьового суглоба поверхню столу;

в) не відволікатися самому та не відволікати інших працівників;

г) періодично при вимкненому комп’ютері прибирати вовняною ганчіркою, пил з поверхонь апаратури. Екран ЕП протирають спеціальними серветками. Не використовувати рідину або аерозольні засоби для очищення поверхонь екранного пристрою;

д) для зняття статичної електрики рекомендується час від часу, торкатися рукою металевих поверхонь (батарей центрального опалення тощо);

е) для зниження напруженості праці при роботі з ЕП необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) тощо;

ж) з метою збереження здоров’я працюючих, зменшення негативного впливу на них виробничих факторів, запобігання професійним захворюванням, а також підтримки працездатності повинні бути передбачені регламентовані перерви тривалістю 15 хвилин після кожних 2 годин роботи для відпочинку користувачів;

и) під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження і втоми зорового аналізатора, усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, а також запобігання розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ, зазначених у додатку А до цієї інструкції;

к) у разі виникнення у працюючих за ЕП зорового дискомфорту та інших несприятливих суб’єктивних відчуттів, що настають, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог режимів праці та відпочинку, слід застосовувати індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт за ЕП і корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити заміну іншими видами робіт (не пов’язаних з використанням ЕП).

л) слід дотримуватись наступних правил:

• не виконувати технічне обслуговування, ремонт і налагодження ЕП безпосередньо на робочому місці;
• не відключати захисні пристрої, не проводити зміни у конструкції та складі ЕП або їх технічне налагодження;
• не працювати з екранними пристроями, у яких під час роботи виникають нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані та інші несправності, оскільки це може призвести до електротравми.

3.2. При роботі на лазерних принтерах необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки:

а) розташовувати принтер необхідно поруч з комп’ютером таким чином, щоб з’єднувальний шнур не був натягнутий; не ставити принтер на системний блок;

б) перш ніж починати друк, переконатися, що принтер підключений до ЕП;

в) для досягнення найбільш чітких, з високою роздільною здатністю, зображень і уникнення псування апарату, необхідно використовувати папір, указаний в інструкції з експлуатації принтера;

г) не рекомендується використовувати наступний папір:

• занадто гладенький, а також високотекстурований;
• ламінований;
• рваний, зморщений або з отворами від діркопробивача чи степлера;
• перфорований на кілька частин або цигарковий (основа копіювального паперу);
• фірмові бланки, заголовок яких надрукований не термостійкими фарбами (ці фарби можуть перейти на термозакріплюючий валик і стати причиною дефектів друку);

д) при зминанні паперу слід відключити живлення принтеру, відкрити кришку і обережно витягнути лоток з папером; при цьому необхідно бути уважним, щоб не обпектися під час витягування аркуша з термозакріплюючого пристрою (якщо пристрій гарячий, дати час йому охолонути).

е) дотримуватися правил зберігання картриджа згідно інструкції фірми-виробника (подалі від прямих сонячних променів, при температурі 0 – 35 ° С тощо);

• не зберігати картридж без упаковки;
• не ставити картридж на торець (тобто вертикально);
• не перевертати картридж етикеткою вниз;
• не відкривати кришку валика і доторкатися до нього;
• самостійно не заповнювати тонером використаний картридж;
• не проводити самостійно ремонт та обслуговування принтера. У разі погіршення якості друку необхідно звернутися до служби з технічного обслуговування комп’ютерної техніки.

3.3. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

3.4. Умови та фактори за яких робота повинна бути припинена:

• При несправності обладнання, що може призвести до травмування (іскріння електропровода, відсутнє заземлення тощо);
• Не пересуватись по території, між корпусами тощо, при незадовільних метеорологічних умовах, що може призвести до нещасного випадку, травмуванню (злива, хурделиця, гроза);
• При не відповідності санітарно-гігієнічним умовам (забруднення робочого місця, що може призвести до травмування).

3.5. При пересуванні по приміщенню, території та по сходах бути уважним і обережним. Особливо обережним бути під час дощу та після вологого прибирання.

3.6. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:

• про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу, інженера з охорони праці і вжити заходів до подання необхідної допомоги;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обставин на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. Відключити ЕП та ПП від електричної мережі.

4.2. Привести в належний стан робоче місце, прибрати носії інформації, робочі папери, інструменти, пристосування, захисні засоби тощо.

4.3. При виявленні недоліків у роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника чи іншу посадову особу особисто або за неможливості повідомити по телефону.

4.4. Вимкнути в робочому приміщенні освітлення та інше обладнання.

4.5. Працівник, який останнім залишає приміщення, повинен перевірити, щоб усе обладнання було вимкнено.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Ознаками аварійної ситуації на робочому місці є:

• поява збоїв у роботі електропобутових приладів; обладнання, устаткування.
• коротке замикання, іскріння, появи запаху горіння, підвищене нагрівання корпусу, штепсельних рознімань, сполучних проводів, зниження або зникнення напруги в мережі і т.п.

5.2. В аварійній ситуації необхідно:

• роботу припинити, відключити від мережі прилади;
• при загорянні використовувати вуглекислотний або порошковий вогнегасники;
• повідомити безпосереднього керівника та роботодавця;
• вжити заходів по евакуації людей і наданню першої медичної допомоги постраждалим;
• при необхідності викликати швидку допомогу, пожежну команду.

5.3. Якщо виникла ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку необхідно огородити небезпечну зону і не запускати в неї сторонніх осіб. Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку допомогу.

5.4. Надання першої долікарської допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий масаж серця .

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і перев’язати її бинтом.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, палицею, картоном.

При передбаченому переломі черепа необхідно прикласти до голови холодний предмет або зробити холодну примочку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чиханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами.

При попаданні кислоти на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою на протязі 15-20 хв. після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти необхідно очі ретельно промити водою протягом 15-20 хв. Після цього промити 2%-ним розчином питної соди.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відривати пузирі. При I ст. обпечене місце обробити ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках II ст. обпечене місце обробляють спиртовим, 3%-ним марганцевим розчином. При опіках III ст. накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.4.6.Перша допомога при кровотечі.

Для того щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх;

Кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом, якщо кровотеча зупинилася, то не змінюючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце;

При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. У разі виникнення пожежі, негайно приступити до її гасіння. Вимкнути електроенергію. Пам’ятати, що палаючу електромережу, електроприлади слід гасити тільки вуглекислотними, порошковими вогнегасниками, піском. Організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей з небезпечної зони. При необхідності викликати пожежну допомогу за тел. 101, організувати зустріч прибуваючих пожежних підрозділів.