Інструкція з охорони праці для електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування водовідведення

1. Загальні положення

1.1 Інструкція з охорони праці для електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування водовідведення (далі – Інструкція) розроблена з метою дотримання необхідного рівня організації роботи з питань охорони праці та забезпечення належного рівня знань працівників, що виконують роботу електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування водовідведення.

1.2. Інструкція є внутрішнім нормативним актом підприємства.

1.3. Дія інструкції поширюється на усе підприємство та містить обов’язкові для виконання вимоги з охорони праці, пожежної безпеки та виробничої санітарії працівниками, які працюють на посаді електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування водовідведення (далі – електромонтер з Р та ОЕВ).

1.4. Інструкція впроваджується в дію наказом по підприємству.

1.5. Інструкція обов’язково переглядається кожні 3 роки з дня її затвердження.

1.6. Інструкція розроблена згідно з вимогами законодавства України і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих та службових приміщеннях, та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.7. Електромонтер з Р та ОЕВ зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуваннями та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

1.8. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення.

1.9. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для електромонтера з Р та ОЕВ.

1.10. До виконання робіт, які проводяться електромонтером з Р та ОЕВ, допускаються особи, які:

• пройшли медичний огляд та не мають медичних протипоказань;
• пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.11. Електромонтер з Р та ОЕВ зобов’язаний:

• вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• дотримуватися зобов’язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
• своєчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічних та обідньої перерв;
• не виконувати роботи, які не передбачені посадовою інструкцією;

1.12. В процесі роботи на електромонтера з Р та ОЕВ можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

• рухомих автомобілів на території громади;
• рухомих частин технологічного обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;
• дія електричного струму на організм людини;
• підвищеної або зниженої температури повітря робочої зони;
• підвищеної або зниженої температури поверхні обладнання, матеріалів;
• підвищеного рівня шуму на робочому місці;
• підвищеної запиленості робочої зони;
• підвищеної або заниженої вологості повітря;
• підвищеної або заниженої рухомості повітря;
• недостатнього освітлення робочої зони.

1.13. На даних роботах електромонтеру з Р та ОЕВ видається безкоштовно за установленими нормами спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту.

1.14. Під час виконання своїх обов’язків електромонтер з Р та ОЕВ повинен дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

• приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту (спецодяг);
• зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
• після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

Перед початком роботи електромонтер з Р та ОЕВ зобов’язаний:

2.1. Ознайомитися з умовами, характером та обсягом робіт, що будуть виконуватися.

2.2. Перевірити наявність та справності обладнання, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових та очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення тощо, з якими буде працювати.

2.3. Одержати від працівників інформацію про стан устаткування, за яким необхідно вести ретельний нагляд, а також про стан устаткування, що перебуває в ремонті або резерві.

2.4. Перевірити і прийняти інструмент, матеріали, ключі від приміщень, засоби захисту, оперативну документацію тощо; ознайомитись з усіма записами та розпорядженнями, які були зроблені зв його відсутності.

2.5. При виявлених несправностях у роботі та засобів колективного захисту сповістити керівника, не приступати до роботи з несправним обладнанням, викликати сервісну службу для ремонту обладнання.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Перед початком ремонту відключити напругу від обладнання. Не допускати на робоче місце осіб, не пов’язаних з ремонтом, не відволікатися на сторонні розмови, пам’ятати про небезпеку поразки електрострумом, якщо ремонт обладнання виконується під напругою.

3.2. Помітивши порушення вимог безпеки іншим працівником, не залишатися байдужим, а попередити робітника про небезпеку.

3.3. При появі декількох несправностей в електроустаткуванні усувати їх в порядку черговості або за вказівкою керівника якщо це не тягне небезпеки поразки персоналу електричним струмом або псування устаткування.

3.4. Перед зняттям електроустаткування для ремонту відключити напругу в мережі не менше чим в двох місцях, а також видалити запобіжники. Приступати до зняття електроустаткування слід, переконавшись у відсутності напруги, вивісивши на рубильник ключ управління або плакат «Не включати – працюють люди», або скористатись замком.

3.5. Розбирання і зборку електроустаткування робити на верстаках, стелажах, підставках спеціальних робочих столах або стендах, що забезпечують їх стійке положення.

3.6. Гайкові ключі застосовувати за розміром гайок або болтів, не застосовувати прокладення між ключем і гайкою, не нарощувати ключі трубами і іншими предметами.

3.7. Оброблювану деталь надійно закріплювати в лещатах або іншому пристосуванні. При рубці карбуванні і інших роботах, при яких можливий відліт часток матеріалу, користуватися окулярами або маскою.

3.8. Перед випробуванням електроустаткування після ремонту воно має бути надійно закріплене, заземлене (занулено), а частини, що обертаються і рухаються, закриті обгороджуваннями.

3.9. При отриманні заявки на усунення несправності записати в оперативному журналі:

• час вступу заявки;
• прізвище і посаду особи, що подала заявку;
• вид і місце появи несправності;
• виконання технічних заходів по відключенню електроживлення;
• час закінчення роботи по усуненню несправності і включення устаткування в роботу.

3.10. Робити обходи і огляд електроустаткування по затвердженому маршруту, звертаючи увагу на правильність режимів роботи, стан і справність засобів автоматики. Шафи пульти управління мають бути надійно закриті. Результати оглядів фіксуються в оперативному журналі.

3.11. При ремонті і технічному обслуговуванні електроустаткування, що знаходиться під напругою слід користуватися засобами захисту (інструментом з ізольованими ручками, діелектричними рукавичками, покажчиком напруги), які мають бути справні і випробувані в електротехнічній лабораторії. На захисних засобах має бути порядковий номер і дата його випробування. Інструмент переносити в закритій сумці або ящику. Робота по ремонту і технічному обслуговуванню електроустаткування, що знаходиться під напругою, повинна робитися двома працівниками що мають групу по електробезпеці не нижче III.

3.12. Перед пуском тимчасово відключеного устаткування оглянути і переконатися в готовності до прийому напруги і попередити працюючий персонал про майбутнє включення.

3.13. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

6.14. Умови та фактори за яких робота повинна бути припинена:

• При несправності обладнання, що може призвести до травмування (іскріння електропровода, відсутнє заземлення тощо);
• Не пересуватись по території, між корпусами тощо, при незадовільних метеорологічних умовах, що може призвести до нещасного випадку, травмуванню (злива, хурделиця, гроза);
• При не відповідності санітарно-гігієнічним умовам (забруднення робочого місця, що може призвести до травмування).

3.15. При пересуванні по приміщенню, території та по сходах бути уважним і обережним. Особливо обережним бути під час дощу та після вологого прибирання.

6.16. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:

• Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив або сам потерпілий повинні терміново повідомити інженера з охорони праці, безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до подання необхідної допомоги;
• Зберегти до прибуття комісії з розслідування обставин на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи прибрати місце проведення робіт.

4.2. Вимкнути обладнання, устаткування: вимкнути живлення, відключити розетку з мережі.

4.3. Інвентар, спецодяг і засоби індивідуального захисту опорядити і помістити у відведене для них місце.

4.4. Вимити руки з милом, за можливості прийняти душ.

4.5. При виявленні недоліків у роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника чи іншу посадову особу особисто або за неможливості повідомити по телефону.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Ознаками аварійної ситуації на робочому місці є:

• поява збоїв у роботі електро- приладів; -обладнання, -устаткування.
• коротке замикання, іскріння, появи запаху горіння, підвищене нагрівання корпусу, штепсельних рознімань, сполучних проводів, зниження або зникнення напруги в мережі і т.п.

5.2. В аварійній ситуації необхідно:

• роботу припинити, відключити від мережі прилади, обладнання;
• при загорянні використовувати вуглекислотний або порошковий вогнегасники;
• повідомити безпосереднього керівника та роботодавця;
• ужити заходів по евакуації людей і наданню першої медичної допомоги постраждалим;
• при необхідності викликати швидку допомогу, пожежну команду.

5.3. Якщо виникла ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку необхідно огородити небезпечну зону і не запускати в неї сторонніх осіб. Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку допомогу.

5.4. Надання першої долікарської допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий масаж серця .

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав’язати її бинтом. Особливо важливо застосовувати настойку йоду при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, палицею, картоном.

При передбаченому переломі черепа необхідно прикласти до голови холодний предмет або зробити холодну примочку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чиханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами.

При попаданні кислоти на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою на протязі 15-20 хв. після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчино питної соди. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти необхідно очі ретельно промити водою протягом 15-20 хв. Після цього промити 2%-ним розчином питної соди.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відривати пузирі. При I ст. обпечене місце обробити ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках II ст. обпечене місце обробляють спиртовим, 3%-ним марганцевим розчином. При опіках III ст. накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.4.6.Перша допомога при кровотечі.

Для того щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх;

Кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом, якщо кровотеча зупинилася, то не змінюючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце;

При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. У разі виникнення пожежі, негайно приступити до її гасіння. Вимкнути електроенергію. Пам’ятати, що палаючу електромережу, електроприлади слід гасити тільки вуглекислотними, порошковими вогнегасниками, піском. Організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей з небезпечної зони. При необхідності викликати пожежну допомогу за тел. 101, організувати зустріч прибуваючих пожежних підрозділів.