

1.Загальні положення
1.1. Інструкція з охорони праці (далі – інструкція) розроблена згідно з вимогами законодавства України і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих та службових приміщеннях, та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
1.2. Дія інструкції поширюється на електрогазозварника ТОВ «_____________» (далі – зварник).
1.3. Електрогазозварник зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуваннями та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди”.
1.4. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.
1.5. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для електрогазозварника.
1.6. До виконання робіт, які проводяться електрогазозварником, допускаються особи, які:
1.7. Електрогазозварник зобов’язаний:
1.8. В процесі роботи на електрогазозварника можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:
1.9. До роботи допускаються робітники у віці не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання по даній професії у навчальних закладах, годні по стану здоров’я та атестовані для кожного виду робіт і для кожного виду зварювання з врахуванням специфіки зварювальних робіт, за якими зварник підлягає атестації.
1.10. Зварник повинен мати елементарне технічне знайомство з електроустановками до 1000 В, уяву про небезпеку ураження електричним струмом у разі доторкання до струмоведучих частин, знання основних заходів перестороги під час роботи з електрообладнанням, практичне знайомство з правилами надання долікарняної допомоги у разі ураженні електричним струмом.
Зварник повинен мати II кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Зварник має право вмикати електричні зварювальні трансформатори, регулювати напругу, виконувати заміну електроламп без підняття на висоту за умови обов’язкового зняття напруги в мережі.
1.11. Зварник повинен знати:
1.12. Зварник зобов’язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку:
1.13. Зварник зобов’язаний пам’ятати, що порушення ним трудової, виробничої і технологічної дисципліни, а також правил безпечної експлуатації обладнання, несе за собою дисциплінарне стягнення, а в окремих випадках, визначених законом, і кримінальну відповідальність.
Під час виконання газонебезпечних і вогневих робіт на газових об’єктах підприємства, відповідальність за порушення вимог безпеки несе не тільки керівник робіт, але і кожний член бригади.
1.14. У разі правильної організації робочого місця, дотриманні заходів безпеки і індивідуального захисту, дотриманні заходів особистої безпеки і санітарних вимог електрозварювання не приносить ніякої шкоди ні зварнику, ні оточуючим його працівникам.
До заходів по оздоровленню праці зварювальника відносяться:
1.15. Зварювальні пости в приміщеннях дозволяється влаштовувати тільки в спеціально відведених приміщеннях, які вентилюються.
1.16. Зварювальні роботи на газопроводах, інших об’єктах мають бути виконані під керівництвом відповідальної посадової особи по окремому для кожного випадку дозволу (наряду-допуску), виданому технічним керівником підприємства.
1.17. Не проводити електро- і газозварювальні роботи, які не пов’язані з монтажем чи ремонтом комунікацій:
1.18. Не проводити зварювання посудин, які знаходяться під тиском, і посудин, в яких зберігались вибухонебезпечні і горючі речовини. Зварювання місткостей з-під горючих, змащувальних і інших вибухонебезпечних речовин допускається тільки після повного очищення і пропарювання їх і аналізу повітряного середовища.
1.19. Застосовувати ацетиленові генератори можна тільки заводського виготовлення, які мають паспорт заводу-виготовлювача. Не використовувати саморобні ацетиленові генератори.
Не експлуатувати ацетиленовий генератор при несправному чи незаповненому водою гідрозатворі і без гідрозатвору.
Відстань від ацетиленового генератора до будь-якого джерела з температурою вище 500°С, а також від робочого місця зварника до вогненебезпечних матеріалів має бути не менше 10 м.
1.20. Не встановлювати переносні газогенератори в діючих котельних, кузнях та інших приміщеннях, де є відкритий вогонь.
1.21. Відстань між балоном з киснем, місцем зварювальних робіт і генератором має бути не менше 5 м. На місці зварювання має бути не більше 2-х кисневих балонів.
1.22. Не навішувати вантаж на газовідвідну трубу і прикривати її з метою збільшення тиску в газогенераторі.
1.23. Під час газозварювальних робіт необхідно вживати заходів, що виключають можливість попадання масла, нафти і нафтопродуктів на кисневі балони, шланги, пальники, а також в ацетиленовий генератор.
1.24. Не проводити роботи з застосуванням відкритого вогню (зварювальні, паяльні тощо) і зберігання горючих і змащувальних матеріалів на відстані менше 10 м від складів з кисневими балонами.
1.25. На даних роботах, електрогазозварнику видається безкоштовно за установленими нормами спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту.
В залежності від видів зварювання, можливе додаткове видання спецодягу, детальний опис одягу, який видається дивитись у колдоговорі.
1.26. Правила дотримання особистої гігієни.
Особиста гігієна зварника сприяє попередженню професійних отруєнь і захворювань організму.
Зварник зобов’язаний виконувати вимоги санітарних норм, встановлених для даного виробництва, зокрема:
2.1. Ознайомитися з умовами, характером та обсягом робіт, що будуть виконуватися.
2.2. Підготовити робоче місце до роботи.
2.3. Перевірити наявність та справності обладнання, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових та очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення тощо, з якими буде працювати сам або підлеглі.
2.4. При виявлених несправностях у роботі та засобів колективного захисту сповістити безпосереднього керівника та не приступати до роботи з несправним обладнанням.
2.5. Одягнути спецодяг. Брезентову куртку слід одягнути на випуск поверх штанів. Штани одягнути поверх чобіт і надійно їх закривати.
2.6. Встановити балони так, щоб на балон з пропан-бутаном та ацетиленом не попадало сонячне проміння, унеможливити механічне пошкодження балонів, кабелів, шлангів, а відстань до місця проведення робіт має бути не менше 15 м.
2.7. Перевірити справність засобів індивідуального захисту (щитки, захисне скло, окуляри, рукавиці, тощо).
2.8. Оглянути місце проведення робіт та привести його в порядок (очистити від сміття, легкозаймистих та паливних матеріалів).
2.9. Перевірити справність електрозварювальної апаратури, електровимірювальних приладів, електрокабелю, редуктора та манометра на кисневому, ацетиленовому та пропан-бутановому балонах, терміни випробування кисневого, ацетиленового та пропан-бутанового балонів. На балонах мають бути відповідні написи та пофарбування, справність вентилів на балонах, наявність та справність заземлення зварювальної машини та трансформатора, запобіжні клапани ацетиленового генератора, справність пальника та різака, міцність і щільність приєднання газових шлангів до пальника (різака) і редукторів, наявність прокладки для редуктора.
2.10. Завантажувати ацетиленовий генератор карбідом кальцію слід тільки тією грануляцію і тією кількістю, які вказані в паспорті завода-виготовлювача. Наповнювати генератор водою слід тільки до рівня контрольних отворів. Не дозволяється залишати біля генератора просипаний карбід або карбідний пил.
2.11. Для розкриття посудин з карбідом кальцію не дозволяється застосовувати паяльні лампи, різаки, а також інструмент та пристосування які утворюють іскри.
2.12. Під час розкриття барабанів з карбідом кальцію потрібно стояти з боку, протилежного стінки зі швом. Поверхня кришки, що відкривається має бути змащена тавотом або маслом.
2.13. Не знімати ковпак з балона ударами молотка, зубила та інших інструментів, які можуть утворювати іскри.
2.14. Після зняття ковпака оглянути його і перевірити:
2.15. Перед початком приєднання редуктора до кисневого, ацетиленового (пропан-бутанового) балона:
2.16. Не користуватись редуктором з несправною різьбою в накидній гайці та іншими недоліками.
2.17. Не допускати дотику балонів і шлангів до струмопровідних дротів.
2.18. Переносні пальники та різаки приєднуються до балонів зі зрідженими газами за допомогою гумотканих рукавів розрахованих на тиск 0,63 МПа (6,3 кгс/см2).
2.19. Довжина рукава не може перевищувати в монтажних умовах 40м. Він має складатися не більше, як з трьох окремих частин, з’єднаних між собою гофрованими латунними двосторонніми ніпелями.
2.20. Кінці рукавів довжиною 1 м мають бути пофарбовані: ацетилен, пропан-бутан – червоний; кисень – синій; і надійно закріплювати на балоні і на пальнику хомутами.
Під час складання рукавів не допускається їх сплющення, скручення і перегинання.
2.21. Не дозволяється користуватись, замоченими рукавами. Не допускається попадання на рукави вогню, іскор та сторонніх предметів.
2.22. Перед початком робіт рукави підлягають огляду і випробуванню – не рідше одного разу в три місяці.
Не дозволяється продувати рукави для горючих газів киснем, кисневий рукав – горючим газом, а також замінювати рукава один одним.
2.23. Використання дефектних рукавів та їх ремонт не дозволяється. Дефектні місця рукава слід вирізати, а окремі частини з’єднати гофрованими ніпелями.
Не дозволяється виконувати з’єднання рукавів за допомогою гладких трубок.
Місця приєднання рукавів слід перевіряти на герметичність перед початком і під час роботи.
2.24. Металеві частини зварювальних установок, які не перебувають під напругою, під час роботи мають бути заземлені.
2.25. Не допускається робота зі зварювальними установками без перевірки їх на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлювального дроту і на справність ізоляції живильних дротів.
2.26. Електродотримач має бути заводського виготовлення, легким забезпечувати надійне затискування і швидку зміну електродів без торкання до струмопровідних частин, мати козирок, який захищає руку зварника.
2.27. Приєднувати кисневий, ацетиленовий редуктор до балону спеціальним ключем, який має постійно перебувати в електрогазозварника.
2.28. Про всі помічені несправності на робочому місці необхідно негайно доповісти безпосередньому керівнику робіт або іншим керівникам служби і без їх вказівки до роботи не приступати.
Під час виконання роботи електрогазозварник зобов’язаний:
3.1. Забезпечити безпечне проведення робіт та дотримання правил охорони праці та пожежної безпеки.
3.2. Дотримуватися:
3.3. Дозвіл до робітна об’єктах газового господарства оформлюється нарядом-допуском на вогневі роботи та нарядом-допуском на газонебезпечні роботи.
3.4. Газобезпечні роботи проводити під керівництвом відповідального інженера по зварювальним роботам, або відповідального чергового.
3.5. Газове зварювання на діючих газопроводах слід виконувати у разі тиску газу 4.0-150 Па (4.0-150 мм. вод.ст.) і контролюватись на протязі виконання робіт.
3.6. Починаючи електрозварювальні роботи, необхідно попередити інших працівників, що знаходяться поруч вигуком “Затуліть очі”.
3.7. Слідкувати, щоб зварювальні проводи не знаходились у воді. Не дозволяється виконувати електрозварювальні роботи в вологих приміщеннях, в дощову погоду, під час снігопаду (дозволяється тільки з влаштуванням намету).
3.8. Користуватися киснем, ацетиленом та пропан-бутаном для різки та зварювання дозволяється тільки через редуктор.
3.9. Під час проведення робіт відкривати спочатку вентиль кисневого балону, а потім вентиль балону з ацетиленом (пропан-бутаном).
3.10. Для унеможливлення хлопків та зворотніх ударів, отвори в мундштуках для виходу паливної суміші в процесі роботи слід періодично прочищати дротом з кольорового металу.
3.11. Закінчуючи роботи пальником, спочатку слід перекрити доступ ацетилену (пропан-бутану), а потім кисню. Не допускати відкритих ударів, а якщо вони виникли, то необхідно терміново перегнути шланги та перекрити доступ газу.
3.12. Не дозволяється користуватися вогнем для пошуку витоку газу з генератора (балона). Застосовувати для цього потрібно мильну емульсію.
3.13. Не дозволяється залишати без нагляду електроди, електродотримач, що перебуває під напругою, а також працювати у разі несправності зварювальної установки, зварювальних дротів, електродотримача чи шолома-маски (щитка).
3.14. Виконувати зварювальні роботи поблизу вибухонебезпечних і вогненебезпечних матеріалів (бензин, ацетон, спирт тощо) не дозволяється.
3.15. Застосування електричних зварювальних дротів з пошкодженим обплетенням чи ізоляцією не дозволяється.
3.16. Не дозволяється встановлювати переносний генератор у приміщеннях, де є відкритий вогонь, на відстані менше 10 метрів, а також підходити або допускати інших до генератора з відкритим вогнем.
3.17. Зварювальні шви від шлаку та окалини очищати металевою щіткою, використовуючи захисні окуляри.
3.18. Працювати від генератора, розташованого на одному візку з кисневим балоном не дозволяється.
3.19. Витрачати ацетилен з генераторів до повного зниження загасання вогню пальника не дозволяється, щоб уникнути підсмоктування повітря і виникнення зворотнього удару.
3.20. Залишати без нагляду переносний генератор під час роботи не дозволяється. Під час перерви у роботі вогонь пальника слід загасити, а вентилі на пальнику щільно закрити. У разі тривалих перерв, крім вентилів на пальнику, слід закривати вентилі на балонах, натискні гвинти редуктора вивернути до вивільнення пружини.
3.21. Відбір кисню з балонів дозволяється виконувати лише до остаточного тиску не нижче 0,005 мПа.
3.22. Додаткові вимоги безпеки під час автоматичного та напівавтоматичного зварювання.
3.22.1. Флюс, що застосовується при автоматичному та напівавтоматичному зварюванні має бути сухим та чистим (флюс забруднений мастильними матеріалами, жирами та смолами до застосування не допускається).
3.22.2. Очищати шви під флюсом під час автоматичного та напівавтоматичного зварювання слід пневматичними пристроями, металевими щітками та скрібками з міцними рукоятками.
3.22.3. Під час обслуговування пристроїв для електрошлакового зварювання слід користуватися окулярами з світофільтрами синього кольору для захисту від інфрачервоного випромінювання.
3.22.4. Під час зварювання під флюсом, в склад якого входять фтористі з’єднання, а також при зварюванні кольорових металів слід застосовувати примусову вентиляцію приміщення.
3.23. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.
3.24. Умови та фактори за яких робота повинна бути припинена:
3.25. При пересуванні по приміщенню, території та по сходах бути уважним і обережним. Особливо обережним бути під час дощу та після вологого прибирання.
3.26. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
4.1. Після закінчення роботи прибрати місце проведення робіт.
4.2. Вимкнути обладнання, устаткування: вимкнути живлення, відключити розетку з мережі.
4.3. Інвентар, спецодяг і засоби індивідуального захисту опорядити і помістити у відведене для них місце.
4.4. Вимити руки з милом, за можливості прийняти душ.
4.5. При виявленні недоліків у роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника чи іншу посадову особу особисто або за неможливості повідомити по телефону.
5.1. Ознаками аварійної ситуації на робочому місці є:
5.2. В аварійній ситуації необхідно :
5.3. Якщо виникла ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку необхідно огородити небезпечну зону і не запускати в неї сторонніх осіб. Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку допомогу.
5.4. Надання першої медичної.
5.4.1. Надання першої медичної при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий масаж серця .
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав’язати її бинтом. Особливо важливо застосовувати настойку йоду при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, палицею, картоном.
При передбаченому переломі черепа необхідно прикласти до голови холодний предмет або зробити холодну примочку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чиханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами.
При попаданні кислоти на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою на протязі 15-20 хв. після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчино питної соди. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти необхідно очі ретельно промити водою протягом 15-20 хв. Після цього промити 2%-ним розчином питної соди.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відривати пузирі. При I ст. обпечене місце обробити ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках II ст. обпечене місце обробляють спиртовим, 3%-ним марганцевим розчином. При опіках III ст. накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.
5.4.6.Перша допомога при кровотечі.
Для того щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх;
Кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом, якщо кровотеча зупинилася, то не змінюючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце;
При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. У разі виникнення пожежі, негайно приступити до її гасіння. Вимкнути електроенергію. Пам’ятати, що палаючу електромережу, електроприлади слід гасити тільки вуглекислотними, порошковими вогнегасниками, піском. Організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей з небезпечної зони. При необхідності викликати пожежну допомогу за тел. 101, організувати зустріч прибуваючих пожежних підрозділів.