Інструкція з охороні праці для тракториста

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці (далі – інструкція) розроблена згідно з вимогами законодавства України і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих та службових приміщеннях, та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.2. Дія інструкції поширюється на тракториста. До управління трактором допускаються особи не молодше 18 років, які мають посвідчення на право управління трактором, визнані придатними для цієї роботи медичною комісією.

1.3. Тракторист зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуваннями та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди”.

1.4. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.

1.5. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для тракториста.

1.6. До виконання робіт, які проводяться трактористом, допускаються особи, які:

• пройшли медичний огляд та не мають медичних протипоказань;
• пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.7. Тракторист зобов’язаний:

• вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• дотримуватися зобов’язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
• своєчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічних та обідньої перерв;
• не виконувати роботи, які не передбачені посадовою інструкцією;

1.8. В процесі роботи на тракториста можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

• рухомих автомобілів, сільськогосподарської техніки на території товариства, полів, автошляхів;
• рухомих частин технологічного обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;
• підвищеної або зниженої температура повітря робочої зони;
• підвищеної або зниженої температури поверхні обладнання, матеріалів;
• підвищеного рівня шуму на робочому місці;
• підвищеної або заниженої вологості повітря;
• підвищеної або заниженої рухомості повітря;
• недостатнього освітлення робочої зони.

1.9. На даних роботах трактористу видається безкоштовно за установленими нормами спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту. Тракторист повинен працювати в спецодязі і взутті. Спецодяг, спецвзуття мають бути справні і відповідати зросту і розміру. Не працювати в одязі, просоченому пально-мастильними матеріалами, такий одяг бистро спалахую, можливі темічні опіки.

1.10. Інструмент і пристрої необхідно використовувати тільки за призначенням.

1.11. Кабіна трактора, органи управління і прилади мають бути чисті, сухі і вільні від сторонніх предметів.

1.12. На тракторі не дозволяється зберігати промаслені або змочені паливом обтиральні матеріали, а також бензин, гас та інші легкозаймисті речовини.

1.13. Трактор необхідно заправляти паливом за допомогою заправних пристроїв. Заправка трактора в темну пору доби допускається тільки при штучному освітленні. При цьому не допускається користуватися джерелами відкритого вогню.

1.14. Заправка паливного бака пускового двигуна дозволяється тільки механізованим способом. Не допускається заправляти бак безпосередньо з відра та інших ємностей.

1.15. Необхідно стежити, щоб у паливних баках і паливопроводах не було течі, яку при виявленні треба негайно усунути, а патьоки витерти.

1.16. Робота з несправним або погано чутним звуковим сигналом не дозволяється, це може призвести до аварійної ситуації та травмуванню людей.

Також не допускається експлуатація трактора в нічний час з несправною світловою сигналізацією.

1.17. Перш, ніж зійти з трактора, необхідно поставити важіль переключення передач у нейтральне положення і включити гальмо.

1.18. Перед вантаженням трактора на залізничну платформу або інший транспортний засіб необхідно встановити механізм навіски у крайнє верхнє положення, зафіксувати його механічним фіксатором у транспортному положенні. Необхідно злити воду з системи охолодження двигуна і паливо з паливних баків, відключити акумуляторну батарею, включити першу передачу коробки передач.

1.19. При вантаженні і вивантаженні трактора необхідно користуватися спеціальними захватами, які гарантують безпечність роботи і цілісність кабіни та обшивки трактора.

1.20. Тракторист повинен добре знати прийоми управління трактором і послідовність їх виконання при пуску пускового двигуна та дизеля, при пуску трактора в роботу і його русі, а також при зупинці трактора і двигуна.

1.21. Під час роботи техніки дотримуватись наступних правил:

• не змащувати і не кріпити деталі, не заправляти, не регулювати і не проводити очищення від бруду тягач і причіпні агрегати.

1.22. При ремонті двигуна не допускається виконувати будь-які ремонтні роботи під трактором і причіпними машинами.

1.23. Під час виконання своїх обов’язків тракторист повинен дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

• приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту (спецодяг);
• зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
• після роботи вимити забруднені частини тіла.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. Перед початком роботи тракторист зобов’язаний:

2.1. Ознайомитися з умовами, характером та обсягом робіт, що будуть виконуватися, необхідно оглянути трактор, переконатись у його справності і тільки тоді приступати до пуску двигуна.

2.2. Підготовити робоче місце до роботи.

2.3. Перевірити та одягти спецодяг, засоби індивідуального захисту.

2.4. Перевірити наявність та справності обладнання, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових та очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення тощо, з якими буде працювати сам або підлеглі.

2.5. Перед пуском двигуна необхідно:

– виконати операції “Щозмінного технічного обслуговування по підготовці двигуна до роботи”;

– перевірити справність електрообладнання освітлення та сигналізації;

– відкрити запірний кран паливного бака основного двигуна;

– випустити повітря з паливної системи (при потребі).

2.6. Для пуску двигуна необхідно додержуватись таких вимог:

– встановити важіль переключення передач у нейтральне положення;

– включити акумуляторну батарею в електричну мережу, натиснувши на велику кнопку вмикача “маси” до фіксації її в нижньому положенні;

– встановити важіль управління подачею палива в положення виключеної подачі палива;

– включити декомпресор;

– відкрити кран подачі палива до карбюратора пускового двигуна;

– прикрити повітряну заслінку карбюратора пускового двигуна;

– включити електростартер;

– після прогріву пускового двигуна плавно, але швидко включити муфту зчеплення редуктора;

– прокрутити основний двигун протягом 1–2 хв. до появи тиску мастила в масляній магістралі двигуна і виключити декомпресор;

– заглушити пусковий двигун;

– закрити кран подачі палива до карбюратора.

2.7. Для полегшення запуску двигуна в зимовий період в системі охолодження слід використовувати рідини з низькою температурою замерзання (антифриз).

2.8. Заправку системи охолодження двигуна трактора антифризом слід проводити тільки за допомогою спеціально призначеного для цієї мети посуду (відра з носиком, бачка, воронки).

Заправний посуд повинен бути очищений від твердих осадків, налетів та іржі, промитий лужним розчином і пропарений. Заправний посуд повинен мати надпис: “Тільки для антифризу”.

При заправленні антифризом необхідно вжити заходів, які виключають попадання в нього нафтопродуктів (бензину, дизельного палива, масла тощо), оскільки під час роботи двигуна вони приводять до спинання антифризу.

2.9. Заливати антифриз в систему охолодження без розширювального бачка слід не до горловини радіатора, а на 10% менше об’єму системи охолодження, тому що під час роботи двигуна (при нагріванні) антифриз розширюється більше води, що може привести до його витікання.

Переливання антифризу за допомогою шланга шляхом засмоктування його ротом не допускається.

Після роботи з антифризом слід старанно вимити руки водою з милом.

2.10. Не проводити пуск основного двигуна без попереднього прокручування колінчатого вала, особливо в холодну пору року, коли мастило густе і надходить у підшипники із запізненням.

2.11. Не пускати двигун без води в системі охолодження.

2.12. Не користуватись відкритим вогнем для полегшення пуску двигуна в холодну пору року.

2.13. Не роботи на тракторах, у яких є пристрій ручного запуску двигуна, за допомогою пускового шнура. Це відноситься до старих моделей тракторів, які повинні бути обладнані електростартерним запуском двигуна.

2.14. При пуску двигуна пусковим держаком його необхідно брати правою рукою так, щоб пальці руки були по один бік держака. Не обертати держак вкругову.

2.15. Не заводити перегрітий двигун, щоб уникнути зворотного удару від передчасного спалаху (внаслідок самозаймання робочої суміші).

2.16. Рушаючи з місця, при повороті і зупинці машини, тракторист повинен дати попереджувальні сигнали робітникам, які перебувають на причіпних машинах.

2.17. Не експлуатувати транспортні та інші пересувні засоби з перевищенням вмісту забруднюючих речовин у викидах, а також рівнем шуму утворюваним ним під час роботи.

2.18. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не має перевищувати 10 км/год.

2.19. Перевірити наявність та справність обладнання, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових та очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення тощо, з якими буде працювати.

2.20. При виявлених несправностях у роботі та засобів колективного захисту, про всі відхилення і порушення, що встановлені під час прийому чи приймання зміни необхідно повідомити своєму безпосередньому керівнику і не приступати до роботи до їхнього усунення чи застосування визначених керівником запобіжних заходів.

 

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

Під час виконання роботи тракторист зобов’язаний:

3.1. Забезпечити безпечне проведення робіт та дотримання правил охорони праці та пожежної безпеки своєї та підлеглих.

3.2. Дотримуватися:

• чистоти і порядку на місці проведення робіт;
• обережності при роботі, при пересуванні по приміщенню;
• обережності та правил дорожнього руху на проїзних шляхах;
• під час роботи використовувати засоби індивідуального та колективного захисту за призначенням.

3.3. Під час руху трактора головна муфта зчеплення має бути повністю включена, щоб не допустити пробуксовування дисків, що призводить до передчасного спрацьовування фрикційних накладок. Переключати передачі необхідно при виключеній головній муфті.

3.4. При роботі трактора з причіпними машинами необхідно прикріпити розтяжки механізму навішування до верхніх площин (щоб не допустити зачіпання розтяжок за причіпну скобку та їх пошкодження), підняти нижні тяги механізму навішування в крайнє верхнє положення, встановити верхню тягу в транспортне положення і закріпити її спеціальним пристроєм.

3.5. Тракторист повинен ознайомитися з фронтом робіт і технологією робочого процесу, перевірити справність огородження та наявність попереджувальних знаків, а також ознайомитись з рельєфом та особливостями площадки.

3.6. Не допускається під час руху переходити з трактора на причіпні машини і назад. Не допускається включати швидкість при наявності людей між трактором і причіпною машиною.

3.7. Площадка, на якій працює трактор, має бути огороджена і обладнана знаками безпеки. При виконанні робіт на дорогах з відкритим рухом місце проведення робіт повинно бути огороджене і встановлені відповідні дорожні знаки.

3.8. При роботі трактора необхідно стежити за показаннями контрольно-вимірювальних приладів:

– тиском у системі мащення прогрітого двигуна. Тиск повинен бути на номінальних обертах 3–5 кгс/см2 на мінімальних обертах холостого ходу – не менше 1 кгс/см2;

– температурою води в системі охолодження (75–100°С).

Не можна допускати тривалої роботи двигуна під навантаженням при температурі нижче 75°С, бо при цьому підвищується спрацьовування гільзо-поршневої групи і знижується економічність двигуна. Щоб не допустити опіків парою або гарячою водою (антифризом), що викидається з радіатора при перегріві двигуна, кришку радіатора необхідно знімати в рукавицях, стоячи з навітряного боку.

3.9. Одночасна робота двох тракторів з причіпними машинами допускається при відстані між агрегатами не менше 20 м. Інтервал між тракторами допускається 10 м.

3.10. Під час роботи трактора не допускається:

– передавати управління трактором іншій особі;

– залишати машину з працюючим двигуном;

– сидіти і стояти на рамі та інших частинах машин;

– стояти поблизу коліс машини або гусениць трактора;

– відчіплювати машину від трактора до повної зупинки;

– перевозити в кабіні трактора людей.

3.11. Технічне обслуговування трактора необхідно проводити тільки після його зупинки, при непрацюючому двигуні, встановленні важеля коробки передач у нейтральне положення, опущеному механізмі навішування і виключеному вмикачі “маси”.

3.12. Тракторист повинен застосовувати тільки справний інструмент, без тріщин, забоїн, задирок.

3.13. Необхідно застосовувати гайкові ключі відповідного розміру. Не допускається застосовувати прокладки між зівом ключа і гранями гайок.

3.14. При підтягуванні кріпильних деталей необхідно стерегтися розміщених поблизу деталей з гострими кутами і кромками.

3.15. При перевірці рівня мастила в кінцевих передачах необхідно стерегтися викиду гарячого мастила.

3.16. Не користуватись відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в банках акумулятора.

3.17. Оглядати і обслуговувати акумуляторні батареї необхідно обережно. При приготуванні електроліту необхідно спочатку налити в посудину води, а потім, безперервно перемішуючи, тонким струменем доливати кислоту. Зворотний порядок не допускається, це може призвести до аварійної ситуації, вибуху та травмуванню.

3.18. Не допускається при перевірці ступеня зарядженості акумуляторної батареї навантажувальною вилкою торкатись опору, що нагрівся, бо це може призвести до опіку.

3.19. Щоб уникнути опіків не торкатись при демонтажу і монтажу деталей поблизу гарячого вихлопного колектора.

3.20. Очищати та обмивати деталі та вузли необхідно скребком, ганчіркою або щіткою.

3.21. Перевіряти натяг ременю вентилятора необхідно тільки при непрацюючому двигуні.

3.22. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

3.23. Умови та фактори за яких робота повинна бути припинена:

• При несправності обладнання, що може призвести до травмування (іскріння електропровода, відсутнє заземлення тощо);
• Не пересуватись по території, між корпусами тощо, при незадовільних метеорологічних умовах, що може призвести до нещасного випадку, травмуванню (злива, хурделиця, гроза);
• При не відповідності санітарно-гігієнічним умовам (забруднення робочого місця, що може призвести до травмування).

3.24. При пересуванні по приміщенню, території та по сходах бути уважним і обережним. Особливо обережним бути під час дощу та після вологого прибирання.

3.25. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:

• про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до подання необхідної допомоги;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обставин на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після повернення з виїзду тракторист має очистити трактор від бруду і поставити у відведене для стоянки місце.

4.2. Під час установки трактора на стоянку, слід вимкнути запалювання та вимкнути “масу”, якщо є вимикач, а на тракторах, де його немає – зняти клему акумулятора. Трактор слід встановлювати на стоянкове гальмо.

4.3. Під час установки трактора на стоянку в приміщення, не проводити пуск двигуна для будь-якої мети крім виїзду трактора з приміщення.

4.4. При закінченні роботи у приміщеннях і на площадках, де знаходяться транспортні засоби:

• Не палити та не користуватися відкритим вогнем;
• Не залишати відкритими горловини паливних баків;
• Не перевіряти наявність палива в баках за допомогою відкритого вогню;
• Не мити та не протирати бензином кузов трактора, деталі й агрегати, а також руки та одяг;
• Не зберігати та не залишати в кабіні трактора дизельне паливо;
• Не зменшувати відстань між трактором й елементами будівель та споруд.

4.5. Після установки трактора на стоянку слід вимити руки і обличчя водою з милом, по можливості прийняти душ.

4.6. При виявленні недоліків у процесі роботи та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника чи іншу посадову особу особисто або за неможливості повідомити по телефону.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Ознаками аварійної ситуації на робочому місці є:

• Поява збоїв у роботі трактора, обладнання, устаткування.
• Коротке замикання, іскріння, появи запаху горіння, підвищене нагрівання корпусу, штепсельних рознімань, сполучних проводів, зниження або зникнення напруги в мережі і т.п.

5.2. В аварійній ситуації необхідно:

• При появі стуків і шумів у двигуні трактора необхідно негайно зупинити двигун і усунути несправності. Якщо частота обертання колінчастого вала двигуна надміру збільшується (двигун іде врозкидь), необхідно припинити подачу палива, перемістивши важіль управління подачею палива вверх до упору, та повідомити про це механіка.
• Для екстреної зупинки трактора необхідно виключити головну муфту зчеплення і натиснути на одну з педалей зупинного гальма. Якщо зупинка тривала, необхідно поставити важіль переключення передач у нейтральне положення і виключити головну муфту зчеплення. Якщо трактор стоїть на схилі, необхідно застопорити праву педаль зупинного гальма зубчастим сектором.
• Щоб уникнути аварії двигуна, не допускається повторне включення шестірні редуктора при працюючому двигуні.
• Щоб уникнути опіків, не допускається знімати шланги з патрубків радіатора опалювача при працюючому двигуні.
• При виникненні пожежі на тракторі необхідно негайно відключити акумуляторну батарею. Полум’я гасити порошковим чи вуглекислотним вогнегасником, засипати землею або накрити брезентом.
• Не допускається заливати водою паливо, що горить.
• Не допускається їхати впоперек крутих схилів (вище 15°), щоб не перекинувся трактор; через канави, горби та інші перешкоди необхідно переїжджати обережно, на малій швидкості, не допускаючи різких нахилів трактора. Не допускати різких поворотів трактора з навішеними знаряддями при ослаблених ланцюгах розтяжок.
• роботу припинити, відключити від мережі прилади.
• при загорянні використовувати вуглекислотний або порошковий вогнегасники.
• повідомити безпосереднього керівника та роботодавця.
• ужити заходів по евакуації людей і наданню першої медичної допомоги постраждалим.
• при необхідності викликати швидку допомогу, пожежну команду.

5.3. Якщо виникла ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку необхідно огородити небезпечну зону і не запускати в неї сторонніх осіб. Якщо є потерпілі надавати їм першу долікарську допомогу, при необхідності викликати швидку допомогу.

5.4. Надання першої долікарської допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

• При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий масаж серця.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

• Для надання першої до медичної допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язувальний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав’язати її бинтом. Особливо важливо застосовувати настойку йоду при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

• При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, палицею, картоном.
• При передбаченому переломі черепа необхідно прикласти до голови холодний предмет або зробити холодну примочку.
• При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами.

• При попаданні кислоти на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти необхідно очі ретельно промити водою протягом 15-20 хвилин. Після цього промити 2%-ним розчином питної соди.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

• При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відривати пузирі. При I ст. обпечене місце обробити ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках II ст. обпечене місце обробляють спиртовим, 3%-ним марганцевим розчином. При опіках III ст. накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

• Для того щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх;
• Кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом, якщо кровотеча зупинилася, то не змінюючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце;
• При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. У разі виникнення пожежі, негайно приступити до її гасіння. Вимкнути електроенергію. Пам’ятати, електромережа що палає, електроприлади слід гасити тільки вуглекислотними, порошковими вогнегасниками, піском. Організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей з небезпечної зони. При необхідності викликати пожежну допомогу за тел. 101, організувати зустріч прибуваючих пожежних підрозділів.