

Вступний протипожежний інструктаж проводиться на підставі діючих у Товаристві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки і може поєднуватися із вступним інструктажем з охорони праці.
Його повинні проходити:
2.1. Горіння виникає за одночасної наявності у певному співвідношенні трьох основних умов: горючої речовини (матеріалу), окисника (кисню у повітрі) та джерела запалювання.
2.2. Основними причинами пожеж є:
З цими причинами виникає понад 90% усіх пожеж в нашій державі. Основною причиною пожеж є необережне поводження з вогнем.
2.3. Встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:
клас A – горіння твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
клас B – горіння рідких рідин або твердих речовин, які розтоплюються;
клас C – горіння газоподібних речовин;
клас D – горіння металів та їх сплавів.
Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено ще додатковий п’ятий клас (E), прийнятий для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок. Нижче наведені символи класів пожеж (мал.1).

Мал. 1. Символи класів пожеж.
Символи класів пожежі вказуються на корпусах вогнегасників.
2.4. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для захисту об’єкта здійснюється згідно з чинними Типовими нормами належності вогнегасників та галузевими правилами пожежної безпеки.
3.1. Пожежна небезпека відкритого вогню (полум’я) зумовлена інтенсивністю, часом та площею теплового впливу на горючі речовини.
3.2. Відкрите полум’я небезпечне не тільки при безпосередньому контакті з горючим середовищем, але й при його опромінюванні.
3.3. Слід зазначити, що відкритий вогонь має достатню температуру та запас теплової енергії, які спроможні викликати горіння усіх видів горючих речовин і матеріалів. Тому головним захистом від даних джерел запалювання є ізоляція від можливого зіткнення з ними горючих речовин.
3.4. Розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати не загашене вугілля та попіл на відстань менше 15м від будівель та споруд, а також в межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів не дозволяється.
3.5. До джерел відкритого вогню належить і полум’я сірників, необережне поводження з якими може призвести до пожежі.
3.6. Багато речовин можуть займатися від таких «малокалорійних» джерел запалювання, як тліючі недопалки. Контакт не загашеного недопалка з твердими та волокнистими речовинами або пилом призводить до утворення осередку тління, який при достатньому доступі повітря та умов, які сприяють акумуляції тепла, що виділяється, викликає процес горіння.
3.7. Тліюча сигарета за наявності оптимальних умов запалює тирсу й деревину через 1-1,5 та 2-3 год., паперові відходи – через 0,25 – 1 год., бавовняні тканини – через 0,5-1 год.
3.8. Необережне поводження з вогнем є найбільш розповсюдженою причиною пожеж в Україні.
4.1. Гасіння пожежі здійснюється:
а) сильним охолодженням матеріалів, що горять, за допомогою речовин, які мають велику тепломісткість;
б) ізолюванням матеріалів, що горять, від атмосферного повітря (від кисню повітря);
в) ізоляцією матеріалів, що горять, від променистого тепла та безпосереднього впливу вогню за допомогою водяних завіс, вуглекислого снігу тощо.
Для тушіння пожежі можна застосовувати воду, водяну пару, піну, вуглекислий та інертні гази, спецпорошок, пісок та покривала. З метою забезпечення більшої ефективності при гасінні пожежі застосовуються різні засоби пожежогасіння. До них відносяться прості засоби – відра та гідропульти для води, ящики з піском та лопати, різні покривала (азбестові, брезентові тощо); хімічні засоби – вогнегасники; технічні засоби – спеціальні пожежні машини.
4.2. Вибір типу вогнегасника залежить від вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів.
4.3. Порядок дій у разі пожежі
У разі виявлення пожежі (ознак горіння) необхідно: негайно повідомити про це телефоном № 101 пожежну охорону. При цьому необхідно назвати місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового.
Ця особа повинна:
5.1. Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об’єкту до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.
5.2. Використовують такі види первинних засобів пожежогасіння:
5.3. Загальний принцип роботи вогнегасника полягає в утворенні надлишкового тиску в корпусі (за винятком закачаних), під дією якого вогнегасна речовина подається до осередку пожежі.
5.4. Вогнегасник складається з корпусу для зберігання вогнегасної речовини або компонентів для її отримання, пристрою підготовки вогнегасної речовини та подавання її на осередок пожежі, пристроїв, що запобігають перевищенню тиску понад допустимий й випадковому приведенню до дії, джерела надлишкового тиску (стиснений газ може знаходитись у корпусі вогнегасника).
5.5. Залежно від способу транспортування до місця пожежі вогнегасники поділяють на:
5.6. За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на:
5.7. При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватися таких загальних правил безпеки:
5.8. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників на об’єктах повинні встановлюватися вказівні знаки розташовують на видних місцях на висоті 2,0 – 2,5 м від рівня підлоги як у середині, так і поза приміщеннями.
5.9. У приміщеннях, у яких немає постійного перебування працівників, вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщень або біля входу до них.
5.10. Періодичний огляд вогнегасників здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку на об’єкті, не рідше одного разу на місяць.
5.11. Переносні вогнегасники містять у собі обмежену кількість вогнегасної речовини і, як правило, безперервне подання відбувається протягом короткого проміжку часу, через що помилки, які допущені при користуванні, виправити не має змоги.
5.12. Нижче наведені практичні прийоми (у різних ситуаціях), яких слід дотримуватися при пожежогасінні (мал.2).

Мал. 2. Рекомендації щодо застосування порошкових вогнегасників
5.13. За типами вогнегасники ділять на порошкові та вуглекислі.
5.13.1 Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів A, B і C (горіння твердих, рідких та газоподібних речовин).
При гасінні пожежі класу А (горіння твердих речовин) вогнегасний порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючи струмінь з боку в бік з метою збиття полум’я. Після того як полум’я збито, треба наблизитись і покрити всю поверхню речовини, що горить, і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчастими порціями.
Під час гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) струмінь порошку спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік для покриття пожежі по всій ширині. Подачу порошку слід робити безперервно при повністю відкритому клапані, переміщуючись уперед і не залишаючись позаду й з боків непогашеної ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.
Під час гасіння пожежі класу C (горіння газоподібних речовин) струмінь вогнегасного порошку спочатку необхідно спрямовувати в струмінь газу майже паралельно газовому потоку.
Під час гасіння електроустаткування струмінь вогнегасного порошку слід спрямовувати безпосередньо у джерело полум’я. До початку гасіння знеструмити електроустаткування.
5.13.2 Вуглекислотні вогнегасники застосовуються, як правило, для гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) й електроустаткування (Е).
Під час гасіння пожежі і класу B розтруб має бути спрямований в основу вогнища пожежі, що знаходиться найближче до оператора. Під час гасіння оператор зобов’язаний виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись уперед. При гасінні електроустаткування тактика аналогічна користуванню порошковими вогнегасниками.
6.1.1 Дотримуватися правил пожежної безпеки. Виконувати вимог Правил пожежної безпеки України та інших законодавчих актів України з питань протипожежної безпеки.
6.1.2. Дотримуватися встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.
6.1.3. Дотримуватися загальних правил електробезпеки.