ІНСТРУКЦІЯ № 2 ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ І ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

1. Загальні положення
   • Ця інструкція розроблена відповідно до Кодексу цивільного захисту України та використовується при проведенні вступного протипожежного інструктажу, поширюється на працівників товариства та є обов’язковою для виконання.
   • За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
   • Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), а також з особами, які прибули в Товариство у відрядження, на практику.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться на підставі діючих у Товаристві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки і може поєднуватися із вступним інструктажем з охорони праці.

• Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку діяльності працівника.

Його повинні проходити:

• усі новоприйняті на роботу (постійну або тимчасову);
• працівники, переведені з інших підрозділів Товариства;
• особи, які прибули в Товариство у відрядження;
• працівники сторонніх організацій, які виконують в Товаристві роботи.
  • Повторний протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці з усіма працівниками не менш як один раз на рік за примірним переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.
  • Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально-відведеному для цього приміщенні:
• у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або зміни чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;
• на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.
  • Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажу визначається в кожному випадку окремо залежно від причин, що спричинили необхідність його проведення.
  • Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт, при ліквідації аварії, стихійного лиха.
  • Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт, які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
  • Первинний, повторний, позаплановий інструктажі завершуються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила інструктаж.
  • Проведення протипожежних інструктажів може здійснюватися разом з відповідними інструктажами з охорони праці.
  • Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у журналах реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки робляться записи з підписами осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив.
  • Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск).

2. Як і чому виникають пожежі

2.1. Горіння виникає за одночасної наявності у певному співвідношенні трьох основних умов: горючої речовини (матеріалу), окисника (кисню у повітрі) та джерела запалювання.

2.2. Основними причинами пожеж є:

• необережне поводження з вогнем;
• порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування і побутових електроприладів;
• порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення і теплогенеруючих установок;
• підпали;
• несправність устаткування.

З цими причинами виникає понад 90% усіх пожеж в нашій державі. Основною причиною пожеж є необережне поводження з вогнем.

2.3. Встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:

клас A – горіння твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

клас B – горіння рідких рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

клас C – горіння газоподібних речовин;

клас D – горіння металів та їх сплавів.

Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено ще додатковий п’ятий клас (E), прийнятий для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок. Нижче наведені символи класів пожеж (мал.1).

Мал. 1. Символи класів пожеж.

Символи класів пожежі вказуються на корпусах вогнегасників.

2.4. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для захисту об’єкта здійснюється згідно з чинними Типовими нормами належності вогнегасників та галузевими правилами пожежної безпеки.

3. Попередження пожеж від необережного поводження з вогнем

3.1. Пожежна небезпека відкритого вогню (полум’я) зумовлена інтенсивністю, часом та площею теплового впливу на горючі речовини.

3.2. Відкрите полум’я небезпечне не тільки при безпосередньому контакті з горючим середовищем, але й при його опромінюванні.

3.3. Слід зазначити, що відкритий вогонь має достатню температуру та запас теплової енергії, які спроможні викликати горіння усіх видів горючих речовин і матеріалів. Тому головним захистом від даних джерел запалювання є ізоляція від можливого зіткнення з ними горючих речовин.

3.4. Розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати не загашене вугілля та попіл на відстань менше 15м від будівель та споруд, а також в межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів не дозволяється.

3.5. До джерел відкритого вогню належить і полум’я сірників, необережне поводження з якими може призвести до пожежі.

3.6. Багато речовин можуть займатися від таких «малокалорійних» джерел запалювання, як тліючі недопалки. Контакт не загашеного недопалка з твердими та волокнистими речовинами або пилом призводить до утворення осередку тління, який при достатньому доступі повітря та умов, які сприяють акумуляції тепла, що виділяється, викликає процес горіння.

3.7. Тліюча сигарета за наявності оптимальних умов запалює тирсу й деревину через 1-1,5 та 2-3 год., паперові відходи – через 0,25 – 1 год., бавовняні тканини – через 0,5-1 год.

3.8. Необережне поводження з вогнем є найбільш розповсюдженою причиною пожеж в Україні.

4. Гасіння пожеж

4.1. Гасіння пожежі здійснюється:

а) сильним охолодженням матеріалів, що горять, за допомогою речовин, які мають велику тепломісткість;

б) ізолюванням матеріалів, що горять, від атмосферного повітря (від кисню повітря);

в) ізоляцією матеріалів, що горять, від променистого тепла та безпосереднього впливу вогню за допомогою водяних завіс, вуглекислого снігу тощо.

Для тушіння пожежі можна застосовувати воду, водяну пару, піну, вуглекислий та інертні гази, спецпорошок, пісок та покривала. З метою забезпечення більшої ефективності при гасінні пожежі застосовуються різні засоби пожежогасіння. До них відносяться прості засоби – відра та гідропульти для води, ящики з піском та лопати, різні покривала (азбестові, брезентові тощо); хімічні засоби – вогнегасники; технічні засоби – спеціальні пожежні машини.

4.2. Вибір типу вогнегасника залежить від вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів.

4.3. Порядок дій у разі пожежі

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) необхідно: негайно повідомити про це телефоном № 101 пожежну охорону. При цьому необхідно назвати місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового.

Ця особа повинна:

• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо);
• у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
• видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;
• припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт пов’язаних із заходами по ліквідації пожежі;
• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;
• перевірити включення оповіщання людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
• організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та до установки для підключення до водних джерел;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
• забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

5. Первинні засоби пожежогасіння та правила їх використання

5.1. Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об’єкту до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.

5.2. Використовують такі види первинних засобів пожежогасіння:

• вогнегасники;
• пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, лопати);
• пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

5.3. Загальний принцип роботи вогнегасника полягає в утворенні надлишкового тиску в корпусі (за винятком закачаних), під дією якого вогнегасна речовина подається до осередку пожежі.

5.4. Вогнегасник складається з корпусу для зберігання вогнегасної речовини або компонентів для її отримання, пристрою підготовки вогнегасної речовини та подавання її на осередок пожежі, пристроїв, що запобігають перевищенню тиску понад допустимий й випадковому приведенню до дії, джерела надлишкового тиску (стиснений газ може знаходитись у корпусі вогнегасника).

5.5. Залежно від способу транспортування до місця пожежі вогнегасники поділяють на:

• переносні, конструктивне виконання та маса яких забезпечують зручність їхнього перенесення людиною;
• пересувні, змонтовані на колесах чи візку.

5.6. За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на:

• водні (із зарядом води чи води з добавками);
• пінні (із зарядом піноутворювачів різноманітних видів);
• повітряно – пінні (із зарядом водяного розчину піно утворювальних добавок);
• порошкові (із зарядом вогнегасного порошку);
• вуглекислотні (із зарядом діоксину вуглецю);
• хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенізованих вуглеводів);
• комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).

5.7. При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватися таких загальних правил безпеки:

• у випадку виявлення пожежі подати сигнал тривоги й сповістити пожежну охорону;
• не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати пасткою;
• під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно, щоб відстань від електроустаткування до насадка (розтруба) вогнегасника була не менше, ніж 1 метр;
• гасіння здійснювати з навітряного боку;
• залишати вільним шлях евакуації (забезпечити собі можливість евакуації);
• у разі невдалого гасіння залишити приміщення і очікувати на допомогу;
• під час використання для гасіння кількох вогнегасників не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованої назустріч один одному;
• після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем до вогнища;
• у разі наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.

5.8. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників на об’єктах повинні встановлюватися вказівні знаки розташовують на видних місцях на висоті 2,0 – 2,5 м від рівня підлоги як у середині, так і поза приміщеннями.

5.9. У приміщеннях, у яких немає постійного перебування працівників, вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщень або біля входу до них.

5.10. Періодичний огляд вогнегасників здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку на об’єкті, не рідше одного разу на місяць.

5.11. Переносні вогнегасники містять у собі обмежену кількість вогнегасної речовини і, як правило, безперервне подання відбувається протягом короткого проміжку часу, через що помилки, які допущені при користуванні, виправити не має змоги.

5.12. Нижче наведені практичні прийоми (у різних ситуаціях), яких слід дотримуватися при пожежогасінні (мал.2).

Мал. 2. Рекомендації щодо застосування порошкових вогнегасників

5.13. За типами вогнегасники ділять на порошкові та вуглекислі.

5.13.1 Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів A, B і C (горіння твердих, рідких та газоподібних речовин).

При гасінні пожежі класу А (горіння твердих речовин) вогнегасний порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючи струмінь з боку в бік з метою збиття полум’я. Після того як полум’я збито, треба наблизитись і покрити всю поверхню речовини, що горить, і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчастими порціями.

Під час гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) струмінь порошку спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік для покриття пожежі по всій ширині. Подачу порошку слід робити безперервно при повністю відкритому клапані, переміщуючись уперед і не залишаючись позаду й з боків непогашеної ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.

Під час гасіння пожежі класу C (горіння газоподібних речовин) струмінь вогнегасного порошку спочатку необхідно спрямовувати в струмінь газу майже паралельно газовому потоку.

Під час гасіння електроустаткування струмінь вогнегасного порошку слід спрямовувати безпосередньо у джерело полум’я. До початку гасіння знеструмити електроустаткування.

5.13.2 Вуглекислотні вогнегасники застосовуються, як правило, для гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) й електроустаткування (Е).

Під час гасіння пожежі і класу B розтруб має бути спрямований в основу вогнища пожежі, що знаходиться найближче до оператора. Під час гасіння оператор зобов’язаний виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись уперед. При гасінні електроустаткування тактика аналогічна користуванню порошковими вогнегасниками.

6. Загальні правила поведінки працюючих
   • Працівники Товариства повинні:

6.1.1 Дотримуватися правил пожежної безпеки. Виконувати вимог Правил пожежної безпеки України та інших законодавчих актів України з питань протипожежної безпеки.

6.1.2. Дотримуватися встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.

6.1.3. Дотримуватися загальних правил електробезпеки.